За годину у Калуші здали крові достатньо для того, щоб урятувати людину

За здачу крові на комерційних основах іноді просять чотириста гривень. У п’ятницю у Калуші всі здавали кров на благодійних засадах.

Молодіжна організація «Жіноча Січ» уже вдруге проводить акцію у Західній Україні. Калуш приєднався вперше.

…П’ятниця. 25 жовтня. На проспекті Лесі Українки – біля центрального рай вузла за’язку зустрічаються майбутні донори. Спочатку збираються утрьох. Всі – жінки. Зустрічає добровольців Віталій Вишнюк, в.о. координатора Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери у Калуші та Калуському районі:

— Наші дівчата ініціювали акцію, яка відбувається у всіх обласних центрах. Були деякі заминки, акція стартувала близько місяця тому, але… Друкарня змогла роздрукувати тільки тепер. Ці анкети потрібні, щоб зробити акцію безстроковою. Подивимося, які будуть результати. Через контакти із міською владою ми доходимо до висновку, що цю акцію потрібно робити постійною. Буде створена база даних, яку потім зможуть використовувати. Документи всі з собою мають?

До жіночої компанії приєднується чоловік. Донори прямують до Калуської центральної районної лікарні, що на вулиці Каракая за 15 хвилин ходи.

Виявляється, у всіх донорів — друга група крові. У двох — від’ємна. Така кров підходить більшості реципієнтів.

— Здається, 300 мілілітрів крові — це мало, — каже Віталій Вишнюк. — Але коли її здають 20 чоловік, то це вже 6 літрів. Цього вистачить, щоб врятувати важкохвору людину.

… Калуська ЦРЛ. Біля дверей — гуляють пацієнти стаціонару. Донори підіймаються на третій поверх, у відділ переливання крові. Донори заповнюють анкети, де вказують свої паспортні дані, контактний телефон. За словами Віталія, ця інформація спрямована до центрального офісу організації «Тризуб» у Тернополі і буде використана для створення бази даних донорів. Тут до групи приєднується ще один чоловік. Це Богдан Семанишин, житель села Пійло. Середніх років чоловік є донором ще зі шкільної лави. Йому небагато залишилося, щоб отримати звання Заслуженого донора України. Згідно із законом, донорам, які безоплатно здали кров та її компоненти в кількості 40 і більше разових максимально допустимих доз, присвоюється таке звання.

— Їм доплачують до пенсії сто десять гривень щомісяця до пенсії, — каже лікар Михайло Басовський. — А комерційного ринку крові в Україні — немає. Тобто якщо комусь потрібна кров, її потрібно взяти у нас. Для цього людина приходить до пункту, і домовляється із донором. У нас завжди три дні щотижня присутні донори, які готові здати свою кров тому, кому вона потрібна, на загальних умовах.

Донори зі стажем здають кров що два місяці. Деякі із них переливають власну кров та плазму безкоштовно, інші — просять винагороду до чотириста гривень.

Лікарі — підготовлені. До кімнати заходить 28-річна Марина, яка хоче стати донором. Зустрічає донорів Ігор Яцик, завідувач відділу переливання крові. Ігор Михайлович робить запис у журналі обліку. Потім наголошує, що донор повинен бути абсолютно здоровим. Розповідає, що навіть побутові травми іноді стають на заваді донорству. Потім пояснює Марині, які правила повинен знати донор.

Насамперед, повинен уникати інфекцій, що передаються через кров.

— У наш час в першу чергу це вірусні гепатити В і С та ВІЛ-інфекція, — дає прочитати Ігор Михайлович. -— Щоб уникнути інфікування цими небезпечними захворюваннями, людина не повинна мати випадкових статевих контактів, а також не мати статевих контактів з тими, хто відноситься до так званої „групи ризику”. При будь-яких ін’єкціях використовувати тільки одноразові шприци.
Ігор Михайлович вимірює Марині тиск. Він складає 90 на 60 мм. ртутного стовпчика.

Кров’яний тиск — один із найважливіших показників роботи кровоносної системи. За умови. Якщо верхній показник нижче 100, до здачі крові донор не допускається. Тож Марина — не підходить для донорства за станом здоров’я.

Інші четверо донорів проходять перевірку тиску. Їм видають бахали, халати і направляють у кімнату для переливання крові. Першою здає кров багаторічний донор Богдан Семанишин. За ним — Ірина, вчитель спеціальної школи І-ІІІ ступенів для дітей зі зниженим слухом. Виходячи, ледь стримує хвилювання. Її переповнюють радісні емоції.

— Це дуже радісно, коли можеш допомогти комусь, — вважає Ірина.

Ігор Яцик допомагає Ірині одягнути пальто. Розповідає анекдот.

— Можна дізнатися, скільки крові у мене взяли? — запитує жінка.

Наступним заходить Руслан, за професією — маляр-штукатур. Йому кров беруть найдовше. Руку перев’язують бинтом.

— Чоловік міцний, кров свою тримає, — жартує Ігор Михайлович.

— Це важливо, що всі донори проходять сувору медичну перевірку, адже люди – різні. У всіх – різне здоров’я, а лікарі відповідають за здоров’я кожного, — ділиться враженнями Руслан.

Марія, за професією дизайнер-архітектор, здає кров останньою, однак переливають її найшвидше.

Всі донори на самопочуття не скаржаться, і вирушають пити чай. У пункті переливання після здачі кров поділяють на частини. Плазму залишають на зберігання у холодильнику – на так званий карантин.

— У плазмі зберігаються антитіла до інфекційних хвороб. Скажімо, антитіла до ВІЛ можуть проявитися тільки через півроку після здачі крові. До того, поки плазма не пройде карантин, ми не маємо права надавати кров реципієнту, — пояснює лікар.

Як повідомив >«Вікнам» Ігор Яцик, в середньому за сотню-сто п’ятдесят гривень донор готовий перелити триста мілілітрів своєї крові. Іноді люди надають такі послуги по кілька разів. Ігор Яцик власними силами також здавав кров. Щоправда, на благодійних засадах. Цікавився і долею своєї крові. Знає, що вона надійшла людині, у якої була виразка шлунку.

Після здачі крові всі донори донор отримали документ, що засвідчує про його донорство, який координатор Всеукраїнської організації «Тризуб», яка проводила акцію «Врятуй дитині життя» віднесе для реєстрації в журналі вхідної документації гематологічного відділення Івано-Франківської міської дитячої лікарні. У цьому випадку кров потрапить до дітей. Згодом донори зможуть простежити рух своєї крові та для кого з дітей її використали.

Довідка. Серед хвороб, які успішно лікуються за допомогою донорської крові, одне з головних місць займають онкологічні хвороби, тобто — рак. Основним методом лікування є оперативне втручання з подальшою хіміотерапією та променевою терапією.

За матеріалами: http://vikna.if.ua/news/category/community/2013/10/27/14968/view