Як править Правління: досвід благодійних фондів та організацій. Приватний фонд

Про шлях до теперішньої, класичної, форми управління приватним фондом розповіли виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Євген Бистрицький та екс-голова правління МФВ Ігор Бураковський. Євген Бистрицький зізнався, що впродовж перших 7 років роботи в Україні процедури управління фондом практично не регулювалися. Радикальні зміни відбулися 1998 року: було сформовано наглядову раду (збирається раз на рік), правління й адміністрацію та чітко розведено їхні функції, обов’язки та сфери компетенції відповідно до місії благодійного фонду «розподіляти громадські кошти серед громадськості».

Правління – це по суті «законодавчий» орган влади у «Відродженні». Він складається з 6-8 осіб. Вони працюють на громадських засадах. Відшкодовуються їм тільки витрати на проїзд і відрядження. Коли приходить час ротації (третина складу кожні 2-3 роки), вони самі пропонують своїх наступників. Рішення про новий склад правління приймає засновник фонду. «Надзвичайно важливо, щоб між дирекцією (виконавець) та «законодавцем» фонду підтримувався діалог. Голова правління повинен бути принциповим і порядним. Обов’язково – вміти узагальнювати, досягати консенсусу. Не омину й почуття гумору, яке дозволяє голові правління дистанціюватися й уникати емоційних рішень», – описав ідеального «законодавця» для фонду Євген Бистрицький. МФВ продовжує вдосконалювати систему управління. У планах – надати голові правління функцію омбудсмена в організації, щоб кожен співробітник міг відстоювати з його допомогою свої права, якщо їх порушує менеджер середньої ланки або й сам директор.

При формуванні правління та в процесі його роботи значна увага приділяється запобіганню конфлікту інтересів. Складається цей орган із експертів, публічних осіб та професіоналів із конкретних питань, якими опікується фонд. Правління наймає директора і раз на рік оцінює його роботу.

«З ненаписаного і неопублікованого», – так назвав свої спостереження за роботою правління фонду «Відродження», яке очолював майже 5 років (до початку 2011 р.) Ігор Бураковський (нині директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій). Усім головам правління Ігор Бураковський порадив ретельно готувати порядок денний засідань, особливо, якщо до складу цього органу входять зайняті й відповідальні люди: «Їм повинно бути цікаво, такі люди хочуть висловитись, а не лише підписати підготовлене рішення».

Екс-голова правління МФВ переконаний, що саме на плечі «законодавців» фонду лягає завдання зі здоровим скептицизмом підходити до всіх проектів, але й реально оцінювати можливості грантоотримувачів та ризики. Досвідчений управлінець координує зусилля донора й бенефіціарія, щоб економити, посилювати вже досягнуті результати: «Навіщо створювати 50 сайтів, скажімо, громадського моніторингу, якщо можна проводити заплановану для них роботу на базі популярних і безкоштовних ресурсів для третього сектору».

Правління фонду формує його стратегію, виокремлюючи ключові суспільні проблеми та переглядаючи відповідно обсяги грантів. «Для цього членам правління слід виїздити «в поля», до безпосередніх виконавців проектів та їхньої цільової аудиторії, відвідувати заходи, фінансовані фондом, бути в постійному контакті з програмними радами. Адже на самих лише засіданнях правління не відчуєш пульсу благодійного фонду та суспільства. Та й на засідання варто запрошувати експертів, які живуть темою обговорення», – переконаний Ігор Бураковський.

Під час сесії запитань-відповідей із представниками «Відродження» жваво обговорювалася проблема рівня регулювання управлінських процедур. Євген Бистрицький розповів, що нині посадові інструкції у фонді надзвичайно зарегульовані і новому співробітнику дається 2 місяці на ознайомлення з ними. Водночас він наголосив, що це пов’язано з обсягами діяльності «Відродження» та його іміджем. Рівень регулювання кожна організація повинна обирати самостійно. А головне – стежити, щоб бюрократія не залишалася на папері. «Якщо певна норма не працює, значить, вона або неправильно прописана, або взагалі не слід було цього регулювати».

Експерт зустрічі Любов Паливода оцінила представлену схему управління як класичну для фонду-грантодавця: «Правління не лише спостерігає, а й формує стратегію фонду, стежить за тим, щоб фонд підтримував інновації та різноманітність. У цьому прикладі важливо, що влада не зосереджується в одних руках, коли йдеться про розподіл коштів».
 

У наступній публікації читайте про секрети управління операційним фондом на прикладі "Східної Європи". Попередню статтю було присвячено моделі менеджменту Фонду громади Приірпіння з порадами незалежного експерта. 

Фоторепортаж із рeer learning зустрічі “Врядування благодійною інституцією: досвід практиків”.