Восьмирічний лучанин – один з найкращих шахістів світу

Данило Слепчук, як і всі діти, допитливий та непосидючий. Проте, коли справа доходить до шахів, він стає зосередженим та цілеспрямованим. Бути найкращим у своїй справі – такою є мета, до якої хлопець упевнено крокує.

19 медалей та три кубки – нагороди, що їх Данило здобув за неповні три роки. Та головний трофей восьмирічного лучанина – бронзовий кубок Чемпіонату світу зі швидких і блискавичних шахів серед дітей 8-12 років, що відбувся у кінці червня в Мінську (Республіка Білорусь).

– Участь у чемпіонаті взяли 740 дітей з усього світу. У моїй віковій категорії було близько 130 учасників. В останньому турі я змагався за перше місце з хлопчиком із Узбекистану. Ми зіграли внічию. У результаті в мене третє місце, – каже Данило.

Хлопець по-дорослому зауважує: хоча засмутився, що не золота нагорода, та результатом задоволений. Адже з кожного змагання виносить для себе цінні уроки, які допомагають йому вигравати партії у наступних турнірах та чемпіонатах.

Чемпіонату світу передував чемпіонат України, що відбувся в Одесі 12 червня. Там Данило теж посів третє місце. Його тато Михайло Слепчук каже: ще тоді побачили, що син не використав усі свої здібності. Тому й вирішили їхати на чемпіонат світу.

– Ми бачили, що Данило набуває спортивної форми. Почалися канікули, він відпочив і повністю віддався улюбленій справі. Налаштувався і за рахунок свого характеру досягнув результату. Для України це величезний успіх, не кажучи вже про Волинь, – розповідає Михайло Слепчук. – Ми побачили його на рівні дітей із Монголії, Росії, Польщі, Узбекистану, де школа шахів значно розвиненіша. Данило у 8 років виконав перший дорослий розряд. Тож потенціал у нього неабиякий. Але для того, щоб розвиватися, потрібно грати бодай п’ять турнірів на рік. На це потрібні чималі кошти. Ми як батьки вкладаємо кошти в сина. Хотілося б, щоб талант дитини підтримала і держава.

У шаховий спорт Данило прийшов випадково. Півроку в нього нічого не виходило. Батьки вже хотіли забирати дитину, щоб даремно часу не гаяти, проте успіхи сина стали стрімко зростати.

До великої перемоги привела щоденна наполеглива праця. День у день півтори-дві години хлопець приділяє шахам. Майстерності гри Данила навчають тренери Олександр Мельниченко і Олександр Калінчук. Крім цього, хлопець грає у шахи в режимі онлайн. Каже, що так навіть цікавіше, бо тут трапляються гросмейстери світового рівня.

Крім шахів, Данило займається легкою атлетикою та футболом. Розігруючи партії, хлопець працює головою, на інших секціях – фізично. Та зізнається: шахи подобаються більше. А на питання про мрію Данило не замислюючись відповідає, що хоче бути гросмейстером (найвищий титул, якого може досягти шахіст).

Хлопець вже має два запрошення на навчання в інші області. Батьки розуміють, що це відкриє більші можливості для професійного зростання сина. Проте хочуть, щоб своїми здобутками прославляв рідну Волинь.

– Шахи – перспективний вид спорту. Зрештою, конкуренція завжди мотивує та розвиває. У сина такий характер, що за бажання зможе досягнути багатьох вершин, – переконаний батько Данила.

Батьки підтримують сина, заохочують працювати над собою, вдосконалюватися, роблять усе можливе для того, щоб потенціал Данила розвивався.

За успіхи та наполегливість Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» преміює юного шахіста.