Відповідність стандартам прозорості – ключова умова формування довіри до сектору громадянського суспільства

Дотримання стандартів прозорості та належного урядування вже давно є сталою практикою серед організацій громадянського суспільства в країнах Європи та США. З’явилися  такі стандарти органічно разом із появою громадського сектору. І сьогодні вони є дієвим інструментом, котрий стимулює довіру до діяльності благодійних організацій, формує прозору спільноту організацій та мінімізує ризики, пов’язані з шахрайством в громадському секторі. 

Європа та США йдуть шляхом саморегулювання

Традиційно, говорячи про стандарти прозорості, ми згадуємо саме досвід США та Європи. В цих країнах сектор самостійно визначає стандарти, яких вони дотримуються у своїй діяльності, а держава погоджується із запропонованим, за винятком питання виконання проєктів або інституційної підтримки. Наприклад, в США доля уряду у foundation movement/charity movement дуже мала, але в цій країні культура фандрейзингу прививається дітям зі школи. Кожна школа в США має свій благодійний фонд, тому діти змалечку залучаються до благодійної діяльності.

В минулому році представники громадських організацій та державних органів за підтримки Офісу Координатора проєктів ОБСЄ в Україні та ICAP Єднання відвідали інституції Іспанії та Нідерландів і ознайомилися із досвідом цих країн щодо визначення якості організацій громадянського суспільства (далі – ОГС). В цих країнах громадський сектор об’єднався та визначив чіткі стандарти прозорості, градовані залежно від розміру річного бюджету організації. Громадянські суспільства Іспанії та Нідерландів також взяли на себе відповідальність проводити перевірку на відповідність критеріям якості. Якщо організація в цих країнах залучає кошти в держави або в інших осіб, вона має надавати інформацію про стандарти та місію, звітувати про результати своєї діяльності та на що були витрачені кошти.

До певного часу в Іспанії була зовсім інша ситуація: деякі організації громадянського суспільства дотримувалися стандартів, а деякі – ні. Ситуація повністю змінилися після того, як одна з потужних організацій – фонд, афілійований з членами королівської родини, який займався фандрейзингом, потрапив у скандал щодо нецільового використання коштів. Це повністю підірвало довіру до всього сегменту громадянського суспільства. Після такої ситуації організації підняли питання необхідності визначення стандартів прозорості та їх дотримання. Напрацювання сектору держава почала активно використовувати і впроваджувати стандарти у підзаконні нормативно-правові акти. 

Цікавий також досвід інших європейських країн. В Німеччині, наприклад, окрім дотримання стандартів, організації, які здійснюють публічне залучення коштів, мають пройти аудиторську перевірку. В Польщі організація, яка бажає провести акцію на залучення коштів, подає заявку, реєструється в Єдиному державному реєстрі та отримує реєстраційний номер. У Великобританії вся інформація про організації громадянського суспільства подається до Єдиного ресурсного центру. 

Загалом, аналізуючи досвід цих країн, ми можемо сказати, що вони йдуть шляхом саморегуляції інститутів громадянського суспільства, а не державного регулювання. Для того, щоб створити таку ефективну модель кожна країна має пройти свій шлях.

Який стан справ в Україні?

Зовсім іншою є ситуація в громадському секторі на пострадянському просторі. Якщо в країнах Європи та США існують благодійні фонди, яким вже більше ста років, то в пострадянських країнах таким організаціям щонайбільше – 30 років. Історичні чинники гальмували розвиток сектору, а тому питання стандартів так і залишилося без вирішення.

В Україні дискусія щодо визначення та дотримання стандартів прозорості триває вже 20 років. Досі існує упередження, що впровадження таких стандартів призведе до встановлення додаткового контролю з боку держави та звуження прав організацій, тобто до узурпації сектору та відбору “зручних” і “кишенькових” фондів. Стандарти прозорості, про які ми ведемо мову – це вказівник, куди ми маємо рухатися для того, щоб побудувати довіру до всього третього сектору. Тому зараз вкрай необхідна просвітницька діяльність, аби змінити негативне значення стандартів, викликане історичними чинниками, та розповісти про переваги таких стандартів громадянському суспільству. Допоки стандарти прозорості не визначені сектором, залишаються такі ситуації, коли людина внаслідок шахрайських дій, не тільки припиняє долучатися до благодійної діяльності, але й відмовляє своє “ближнє коло”. 

Сьогодні організації добровільно дотримуються стандартів прозорості для того, щоб залучати кошти міжнародних донорських структур. Україна також зацікавлена в тому, щоб встановити чіткі критерії, яким має відповідати організація, аби отримати гроші з державного бюджету. Зокрема, мова йде про те, щоб внести зміни до профільної постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1049, яка регулює конкурсні механізми фінансування громадських організацій, та встановити чіткі ознаки, яким має відповідати організація для того, щоб отримати публічні кошти.

Рекомендації щодо стандартів якості та належного врядування

У 2019 році робоча група, до складу якої увійшли українські неурядові організації ІСАР Єднання, Український форум благодійників та платформа DOBRO.UA (МБФ “Українська Біржа Благодійності”), розробила рекомендації щодо стандартів якості та належного врядування для організацій громадянського суспільства. На основі загальних цінностей, якими керуються інституції громадського сектору, запропоновано мінімальні стандарти якості ОГС:

• Етичний кодекс

Наявність Етичного кодексу в організації демонструє суспільству та партнерам відповідальний підхід і ставлення, а також позначає її бренд умовним знаком якості. Кодекс може бути спільним для певної сфери, або розроблений конкретною організацією і включати такі принципи: відповідальність та публічна орієнтованість, партнерство та співробітництво, захист прав людини, етичне залучення ресурсів та інші.

• Розбудова системи належного врядування ОГС

Належне врядування можливе лише тоді, коли влада не сконцентрована в руках однієї особи чи групи осіб, а розділена. В Україні переважна більшість організацій створювалася методом “згори донизу”. Якщо ми хочемо побудувати міцну довіру до благодійних організацій, вони мають створюватися за методом “знизу догори”. Громадяни, які прагнуть до єдиної спільної мети, мають об’єднуватися та діяти разом.

• Розбудова системи комунікації ОГС

Впровадження принципів прозорості, підзвітності та публічності сприяє підвищенню рівня довіри суспільства, донорів та партнерів до громадського сектору. Ці принципи проявляються у наданні правдивої та повної інформації зацікавленим особам, оприлюдненні інформації відповідно до вимог законодавства та реалізації можливостей для консультування та оцінки. Варто наголосити на необхідності побудови власної системи моніторингу, аналізу та оцінки. Для того, щоб побудувати систему, що прагне до підвищення ефективності роботи, розвитку та вдосконалення, ОГС необхідно отримувати зворотній зв’язок, проводити консультації, зовнішню оцінку та самооцінку.

Оцінка прозорості та Карта благодійності 1.0

Не зважаючи, що в Україні немає “підручника” по стандартам для ОГС, Український форум благодійників зібрав усю інформацію про стандарти у тестовій формі. 

Ми пропонуємо благодійним фондам пройти самооцінку прозорості. Для цього потрібно заповнити Анкету та оцінити прозорість власної діяльності відповідно до міжнародних стандартів і самостійно визначити точки зростання. Результати оцінки ні до чого не зобов’язують, але це привід удосконалити діяльність організації відповідно до міжнародних стандартів. Також, благодійні фонди, які виявили бажання відкритися і долучитися до спільноти прозорих та відповідальних благодійників можуть потрапити на Карту благодійності 1.0. Потрапляння на Карту благодійності передбачає відкриття податкової та фінансової звітності.

До речі, прийом заявок на Карту благодійності 1.0 триває, тож ми очікуємо на нових членів прозорої спільноти.

Стаття підготовлена за участі директорки Українського форуму благодійників Поліни Нюхіної, директорки МБФ “Українська Біржа Благодійності” Ірини Гуцал та менеджерки організаційного розвитку ICAP Єднання Наталі  Климової.