Український сектор благодійності прийняв Європейську мережу донорських асоціації (DAFNE)

23-25 січня в Україні вперше пройшла офіційна зустріч членів Європейської мережі донорських асоціацій (DAFNE). На зустріч до Києва приїхали 21 міжнародний експерт з питань благодійності з 14 країн світу (Бельгія, Великобританія, Голландія, Іспанія, Італія, Ліхтенштейн, Німеччина, Польша, Росія, США, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція). Організатором зустрічі в Україні виступив Український форум благодійників за підтримки міжнародного фонду «Відродження», Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» та Фонду братів Кличків. 

У рамках робочої зустрічі для міжнародних експертів української стороною було організовано декілька заходів, під час яких вони змогли не лише попрацювати над власним порядком денним, але і познайомитися з українськими колегами та подискутувати щодо перспективи інтеграції вітчизняних фондів до європейської спільноти. В рамках візиту були проведені наступні заходи: панельна дискусія «Сучасні стандарти європейської благодійності» (23 січня 2013 року, організатори: Український форум благодійників та Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» в рамках програми «БлагоLAB»); зустріч з Віталієм Кличком, засновником Фонду братів Кличків (23 січня 2013 року, організатор: Фонд братів Кличків); робоча зустріч членів мережі, яка пройшла в музеї Варвари та Богдана Ханенків (24-25 січня 2013 року, організатор: Український форум благодійників за підтримки міжнародного фонду «Відродження»); урочисте прийняття у Будинку митрополита заповідника «Софія Київська» (24 січня 2013 року, організатор: Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України»). 

«Європейський сектор благодійності – це еко-система, яка складається з різних гравців: благодійних фондів (приватних, операційних, корпоративних, фондів громад); бізнес компаній, котрі реалізують соціальні проекти в рамках власної стратегії корпоративної соціальної відповідальності; різних типів благодійних організацій, які працюють на теренах Європи. Цей сектор дуже швидко зростає: кожен день в Європейському союзі в середньому реєструється 1 благодійних фонд, а в деяких країнах ця цифра навіть більша. Так, наприклад у Німеччині щодня з’являється 2 нових фонди. Сьогодні сектор оперує понад 100 мільярдами Євро і активно розвиває власну інфраструктуру: з’являються неформальні та формальні об’єднання, проводяться дослідження, фонди саморегулюють свою діяльність, самостійно створюють групи за інтересами, розвиваючи співпрацю. Прикладом такої самоорганізації є Європейська мережа донорських асоціацій (DAFNE), яка об‘єднує 22 асоціації донорів та фондів з усієї Європи, котрі разом представляють інтереси понад 6000 потужних європейських фондів. Щороку, наприкінці січня, DAFNE проводить офіційну зустріч своїх членів, під час якої обговорює ті актуальні питання, що стоять на порядку денному таких інфраструктурних організацій сектору благодійності, як асоціації донорів та фондів. Ця зустріч проходить в різних європейських країнах і ми дуже раді тому, що цього разу DAFNE завітала до Києва», – зазначила Роза Галлего, голова Європейської мережі донорських асоціацій, заступник виконавчого директора Асоціації фондів Іспанії. 

«Не дивлячись на стрімке зростання сектору благодійності в Європі, перепони для розвитку та складнощі всередині сектору існують та потребують окремих зусиль щодо їх вирішення. Актуальні питання, котрі постають сьогодні – це питання іміджу фондів, підзвітності та прозорості, фінансової кризи. Окрім того, протягом останніх 20 років європейських сектор благодійності, в особі Європейського центру фундацій (EFC), працює над прийняттям Європейського статуту фондів – документу, який дозволить стандартизувати підходи до діяльності фондів в країнах Європейського Союзу та зніме питання оподаткування благодійної допомоги, яка виходить за кордони країни-батьківщини фонду, проте обмежується кордоном Європейського Союзу. І для успішного прийняття Європейським парламентом цього документи ми об’єднали зусилля всіх інфраструктурних організацій Європи, які представляють інтереси сектору благодійності в Європейському союзі. Під час візиту до України ми познайомилися з історію та традиціями благодійності, поспілкувалися з сучасними благодійниками та керівниками потужних благодійних фондів, дізналися, що не зважаючи на те, що сектор є ще дуже молодим, він стрімко розвивається і має величезний потенціал», – коментує Ханна Сурмац, керівник юридичних проектів Європейського центру фундацій (Бельгія).

«Для вітчизняного сектору благодійності проведення офіційної зустрічі членів Європейської мережі донорських асоціацій в Києві – це знак того, що європейська спільнота відкрита до співпраці і починає сприймати український сектор не лише як бенефіціара, але й як рівного гравця. Важливим кроком на цьому шляху стало створення 7 років тому Українського форуму благодійників – першої в Україні професійної асоціації благодійних фондів та організацій, – який не лише є повноправним членом Європейської мережі донорських асоціацій, але й виступив одним із його засновників. Розвиток інфраструктури сектору благодійності в Україні – питання актуальне, зважаючи на те, що сектор розвивається швидко і процес його професіоналізації не встигає за швидкістю створення нових фондів. Тому в Україні існує нагальна потреба в окремих організаціях, які візьмуть на себе роль щодо просування міжнародних стандартів благодійності, проведення дослідження сектору, об’єднання зусиль благодійників щодо захисту їх інтересів перед державними структурами», – наголошує Євген Бистрицький, виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження». 

"Зустріч з членами Європейської мережі донорських асоціацій була корисною для всіх сторін з багатьох причин. Було важливо порівняти, де питання благодійності у європейському порядку денному, а де в нашому. І, що цікаво, Європа наразі не так далеко попереду, криза поставила і перед європейськими країнами, і перед пострадянськими однакові виклики – конкретизувати роль некомерційного сектору у розвитку суспільства, визначити, як використовуються кошти, які дії ефективні, а які ні. Отже, діалог відбувався на рівних: ми можемо запозичувати кращі європейські практики; вони можуть бачити, які рішення проблем ми знаходимо в умовах, коли соціальна система знаходиться у глибокій кризі.  До того ж, ефективність рішень має бути доведена. Ми, я маю на увазі фонд «Розвиток України», щоденно перевіряємо наші дії у рамках програм і проектів на ефективність, встановлюємо правильні індикатори. Мій улюблений приклад – важлива не кількість семінарів, наприклад, для лікарів-фтизіатрів, а те, як нові методики будуть втілюватися у життя, скільки лікарів після заходу повернуться до тубдиспансеру та будуть втілювати набуті знання. І кінцевий результат тоді – як лікарі почали застосовувати знання, і скільки людей вони вилікували. Якщо 80% – це європейський стандарт, якщо 50%, то ефективності немає", – зазначає Анатолій Заболотний, директор Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». 

«Український сектор благодійності, як і багато інших секторів українського суспільства, розвивається стрімкими темпами. Те, до чого наші західні колеги йшли десятиліттями, вітчизняні благодійні інституції змушені «освоювати» протягом місяців та декількох років. Проте в цьому є свій плюс. Даний сектор як і міжнародний комерціалізується, і якщо не потрапити в струмінь цього процесу сьогодні, то далі це буде зробити складніше. Впевнена, що з гідністю, успіхом та значними досягненнями вийдуть з цього процесу ті вітчизняні фонди, котрі дотримуватися основних міжнародних принципів благодійності, відпрацьованих десятиліттями: прозорість, підзвітність, системність, орієнтованість на результат», – додає Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників