У Дніпропетровську діти-сироти не отримують державного житла?
Квартирне питання для дітей-сиріт болюче. Коли дитина досягає повноліття і йде з інтернату, їй, по суті, нікуди йти. Держава повинна давати таким дітям квартири, але, щоб отримати свої законні квадратні метри, сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, повинні чекати мінімум 5, а то й усі 15 років.
За словами керівника дитячої громадської організації «Допоможемо дітям» Миколи Кожушка, квартири, які держава виділяє для дітей-сиріт, дістаються незрозуміло кому, а самі сироти змушені чекати, поки звільниться якась квартира у зв’язку зі смертю власника. «По-моєму це блюзнірство, коли діти повинні чекати, поки вмре хтось із жителів міста, щоб потім заселитися в цю квартиру. Мало того, що Дніпропетровськ – це єдине місто в Україні, в якому немає соціального житла для сиріт, так ще й ті квартири, які дітям-сиротам має давати держава, дістаються незрозуміло кому. У 2010 році жодна сирота не отримала безкоштовного житла, хоча, за моїми даними, було побудовано близько 50 тис кв.м. такого житла», – сказав Микола Кожушко.
Керівник дитячої громадської організації бачить два шляхи вирішення цього квартирного питання. Перший – чиновники повинні відмовитися від такого дорогого автопарку, а на ці гроші забезпечити сиріт квартирами. Другий – вони повинні виділити частину тих квартир, що будуються в місті, і віддати їх дітям-сиротам. – «Наша організація хотіла б звернутися до мера міста, попросити, щоб від 5% нового житла 1,5% віддавали для дітей-сиріт, всього лише 1,5%», – зазначив Микола Кожушко.