Слово «стратегія» – латинського походження і означає «мистецтво генерала». А майстер-клас – це те, що накипіло.
Так окреслив зміст майстер-класу «Стратегія організації: від бачення до конкретних дій» Василь Назарук, старший викладач Школи соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія», практик стратегічного планування розвитку соціальних послуг на рівні міста, району та області.
Захід відбувся 24 листопада 2011 року в Києві в рамках просвітницької програми УФБ «НА ВЧИСЬ». Учасники – як досвідчені, так і новачки – дізналися про основні стратегічні проблеми сектору благодійності, вчилися планувати і приймати рішення, оцінювати ефективність виконання стратегічного плану для благодійних організацій.
«Добре, що є Український форум благодійників, який професіоналізує сектор благодійності. Форум руйнує стереотип про те, що до неурядових організацій ідуть невдахи з бізнесу. Я сам постійно повертаюся сюди – і з бізнесу, і з викладацтва. Хто раз спробував, знає: вилізти з третього сектору неможливо. Я поділяю думку, що третій сектор – це бізнес, не націлений на прибуток. Усі закони бізнесу діють і в благодійності», – підвів до теми В. Назарук.
Експерт переконаний, що соціальний сектор буде ефективним, коли його робота будуватиметься за правилами конкуренції, а перемагатиме той, хто може зробити краще і дешевше. Саме тому державні соціальні служби в Україні, орієнтовані на бюджет, а не на результат, за словами В. Назарука, нині є «паразитами, які півмісяця планують, а решту півмісяця звітують, тимчасом як роботу роблять НУО».
Лектор згрупував проблеми громадського сектору. Перша група отримала символічну назву «Лебідь, рак і щука». Йдеться про збиті орієнтири керманичів НУО, слабку комунікацію і відсутність скоординованого бачення цілей громадської діяльності. Друга проблема пов’язана з компетенцією працівників сектору і зокрема з ефективним делегуванням повноважень. Нерідко зустрічаються організації однієї людини. Коли такий керівник іде з посади, НУО приречена на загибель. Третя група – це короткозорість, коли співробітники організації не бачать пункту її призначення. Василь Назарук дав пораду, як із цим боротися: поставити банер із місією організації, щоб у кожного працівника постійно перед очима була картинка-зразок, за якою складатиметься «пазл» щоденної роботи.
Експерт радить починати стратегічне планування з аналізу ситуації. Слід «зафіксувати себе в системі координат», бути детально обізнаним із тим, що відбувається навколо організації, в її темі. Зібравши факти, варто поставити собі 2 запитання: що ми робимо і чи потрібно це людям? Для цього застосовують так звану павучкову діаграму проблеми, коли визначаються причини і причини причин, а потім прописуються дії, якими БО може реально якісь із них ліквідувати.
Наступний крок стратегічного планування – це вербалізація досяжних мрій. Вони мають бути чіткими, щоб їх можна було побачити, відчути на дотик, порахувати. Третій пункт – SWOT-аналіз. Слід без прикрас визначити сильні і слабкі сторони організації, можливості та загрози. Відповідно до цього формулюються цілі та завдання, визначаються індикатори якості. Перш ніж переходити до оцінки плану, Василь Назарук радить побачити свою організацію чи конкретний проект збоку. Наприклад, очима донора, який любить запитувати: а чим ви доведете, що це результат саме вашої роботи.