Скриньковий збір: заборонити, врегулювати чи виховати культуру публічних пожертв?

Представники сектору благодійності, влади, мас-медіа спільно з юристами озвучили різноманітні бачення проблеми зловживання скриньовим збором та іншими методами фандрейзингу. Організували відкриту дискусію «Шахрайство у благодійності: як із ним боротися» (2 квітня 2015 р., конференц-зал готелю «Хілтон», Київ) Український форум благодійників і Консалтингова компанія в галузі КСВ та благодійності “Charity Tuner”.

Учасники поділилися позитивним досвідом роботи з волонтерами і благодійними скриньками. Також відверто розповіли про репутаційні ризики для чесних благодійників та інші загрози, спричинені масовим поширенням скринькового шахрайства, яке паразитує на піднесенні спонтанної благодійності українців.

Закон і порядок скринькового збору

Чітких правил публічного збору пожертв через благодійні скриньки у жодному правовому документі України не закріплено. В Законі «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (стаття 7) виписані тільки загальні вимоги до публічного збору коштів і не передбачено відповідальності за їх порушення.

Існують рекомендації на основі міжнародного досвіду; елементи касової дисципліни, запозичені у бізнесу; домовленості на рівні стосунків із місцевою владою ( дозволи на вуличний фандрейзинг у визначені дати і у визначених місцях).

Злочин і покарання псевдоволонтерів

Кримінальна відповідальність за привласнення благодійних пожертв закріплена у статті 190 Кримінального кодексу України (ККУ). Водночас правоохоронці констатують, що не мають підстав затримувати і притягувати до відповідальності підозрюваних у псевдоволонтерстві, оскільки немає конкретних потерпілих. Навіть якщо особа пише заяву до міліції, вона повинна чітко вказати, кому, коли і скільки грошей вкинула у скриньку, з якою метою, а також надати докази цього.

Проблеми, до яких сьогодні призводить масове шахрайство у збиранні готівкових пожертв

– Залучення дітей до псевдоволонтерства
– Самосуд над викритими псевдоволонтерами
– Довірливих волонтерів використовують для шахрайських цілей (вони переконані, щоб збирають кошти на добрі справи)
– Правоохоронці не мають підстав для затримання псевдоволонтерів, оскільки формально немає постраждалої сторони
– Податківці також не мають підстав для перевірки

Хто зазнає збитків

– імідж порядних благодійних організацій, іменем яких прикриваються псевдоволонтери;
– отримувачі допомоги;
– довіра до сектору благодійності в цілому;

Витоки проблем

– в Україні підмінено саму суть волонтерства – воно не виконує природних функцій, а замінює державу

– у цивілізованих країнах пожертви збирають благодійні інституції, а не волонтери на особисті банківські картки або готівкою

– ми намагаємося боротися з наслідком, а не з причиною. Скриньковий збір та інші види збору готівкових пожертв – це лише одна із вузьких проблем у секторі благодійності. Треба культивувати стандарти прозорості та підзвітності

– намагання вирішити все одним законом раз і назавжди. Так не буває. Підвищення стандартів – це процес. 3 роки тому голландський парламент зобов’язав усі благодійні організації публічно звітувати на своїх сайтах. Однак на тотальний перехід до цього стандарту дали 5 років. 2 роки тому в Бельгії заборонили збирати готівку. Але до цього держава ішла роками.

Як боротися з нечистими на руку збирачами пожертв: позиції учасників дискусії

Жорсткий сценарій. Заборонити скриньковий збір взагалі. Закривати благодійні організації, щодо яких доведено факт зловживання збором готівкових пожертв (навіть якщо провина лежить на одному-єдиному псевдоволонтері).

Бухгалтерський сценарій. Оформлення кожної пожертви через приходний касовий ордер. Волонтер повинен вносити кожну пожертву (навіть 1 грн) до книги обліку доходів і видавати донору квитанцію. При цьому зібрані пожертви день у день виймаються і кладуться на банківський рахунок.

Компромісний сценарій. Заборонити публічний збір пожертв на вулицях. Дозволити – у приміщеннях установ, організацій, торгових точок. Винятки робити тільки для вуличного фандрейзингу під час масових заходів у визначеному місці в обмежений період часу (благодійні ярмарки, концерти) за умови оформлення належних дозволів в органах місцевої влади із чітко вказаними відповідальними особами.

Сценарій саморегуляції. Не змінювати регуляцію збору публічних пожертв на законодавчому рівні. Обмежитися просвітою населення, запровадженням жорстких правил скринькового збору секторі благодійності. Розробити альтернативні механізми надання пожертв (наприклад, через благодійні sms та онлайн-платформи).

Хто має нести відповідальність за шахрайство у скриньовому зборі?

Думки учасників дискусії поділилися. Частина людей вважає, що тільки конкретний волонтер, який не доніс зібрані пожертви до або офісу благодійної органаізації. Інші переконані, що відповідати повинна організація, щодо фандрайзингу якої доведено факт шахрайства.

Що далі?

Юристи-волонтери, залучені компанією Charity Tuner, на основі тез відкритої дискусії розроблять зміни до нормативно-правових актів і запропонують кілька варіантів врегулювання проблемних питань. Їх винесуть на публічне обговорення (портал «Форум благодійників», сторінки УФБ, Charity Tuner та інших тематичних спільнот у соцмережах). Усі зацікавлені учасники сектору благодійності висловлять свою думку щодо пропонованих змін. Підсумки цих консультацій буде винесено на наступне публічне обговорення. Якщо ми зможемо виробити спільну позицію сектору благодійності, законопроекти і проекти урядових постанов будуть подані до органів влади.

Висловіть Вашу думку

Важливо координувати наші зусилля, щоб не ухвалювати законів-клонів, не створювати законодавчих колізій і потім не шукати, які закони скасовувати.

Будь ласка, позначте Ваш варіант вирішення проблеми в опитуванні на головній сторінці нашого порталу.