Цей приватний, політично незалежний фонд, який не підтримує релігійних конфесій, працює по всій Швейцарії. Pro Juventute бореться за дотримання прав дітей та юнацтва і за те, щоб у житті підростаючого покоління завжди знаходилося місце радісним і цікавим подіям.
Організація, чия назва перекладається з латини як "Для юнацтва", була заснована в 1912 році, а значить, цього року відсвяткує свій столітній ювілей. Штаб-квартира її в Цюріху, а представництва в 191 точці Швейцарії. На неї працюють близько 8000 співробітників, більшість із яких – добровольці.
Сумним приводом для народження Pro Juventute стала епідемія тубекульозу, на який на початку минулого століття захворіли близько 10 000 швейцарців. Секретар туберкульозної комісії Цюріха Карл Хобер наполягав на тому, що боротьбу з цією хворобою треба починати з юного покоління, ведучи її, головним чином, за допомогою профілактичних заходів. Він зумів залучити до проекту створення нової громадської організації (а на той момент улл Швейцарії діяло до трьох тисяч розрізнених фондів та об’єднань, що займалися проблемами юнацтва) високопоставлених політиків і відомих людей свого часу. Так у вересні 1912 року в Аргау був зареєстрований фонд Pro Juventute.
Сьогодні щорічно більше 300 000 дітей, 100 000 батьків і безліч шкіл Швейцарії користуються пропозиціями, підтримкою і послугами Pro Juventute.
Одна з найбільш затребуваних послуг фонду – це номер 147, цілодобова телефонна лінія, на яку можуть телефонувати та відправляти смс підлітки, які опинилися в проблемній ситуації. Сварки з домашніми, насильство, конфлікти в школі, наркотики, залежності, нещасна любов – про все це можна поговорити по телефону з професійним психологом. Телефонний номер 147 відіграє важливу роль в запобіганні підліткових самогубств.
Pro Juventute підтримує активний відпочинок для дітей завдяки так званому «Паспорту канікул», ним щорічно користуються 50 000 хлопців. Ще 7000 беруть участь у такій цікавій і корисній розвазі, як дружба за листуванням з однолітками з одночасною практикою в іноземних мовах: англійській, німецькій, французькій та італійській.
Серед численних педагогічних курсів відома програма Kinder-Cash, суть якої полягає в тому, щоб навчити підростаюче покоління розумно користуватися грошима. Ще одну нещодавню пропозицію фонду – створений спільно з компанією зв’язку Sunrise телефонний абонемент для дітей, він називається Primobile і налаштовується батьками. За 249 франків на рік дитина може без обмежень говорити по телефону і відправляти смс, але тільки на 4 запрограмовані номери.
Фонд Pro Juventute не фінансується державою, повністю забезпечуючи свою роботу завдяки пожертвам і внескам, а також продажу створених тут речей. За підсумками 2011 року фонд повідомив про хороші фінансові результати. Вперше за останні 15 років він завершив рік без діри в бюджеті, а навпаки, ще й маючи на рахунках більше 16 000 франків. Всього ж за минулий рік на дитячі благодійні проекти тут було витрачено 18,7 млн. франків.
Пожертвування досягли 6,4 млн. франків, що становило 72,8% грошової маси в розпорядженні фонду. Для порівняння, в 2010 році було зроблено пожертвувань на 4 млн. франків (45,9%). Зросли доходи від продажу речей із символікою Pro Juventute, досягнувши 180 000 франків. Правда, сповільнився традиційний продаж марок фонду, цього року він приніс лише 4,3 млн. франків, проти майже 5 млн. франків у 2010 році. На пошті Швейцарії ювілейна марка коштує 1,5 франка, при цьому 50 сантимів від її покупки йдуть на благодійність, а 1 франк – це вартість відправлення листа по Швейцарії.
… Була в історії Фонду Pro Juventute і своя чорна сторінка. У період з 1926 по 1973 роки понад 600 дітей кочових циган було вилучено з рідних сімей і поміщено в інтернати і в тимчасові сім’ї. Дітей кочівників намагалися «переучувати» протягом практично півстоліття, захищаючи від впливу батьків. У підсумку лише кілька десятків з них змогли стати звичайними членами суспільства, а більшість пройшли через виправні установи, психіатричні клініки, в’язниці – долі їхні виявилися покалічені. Ця програма, створена з ініціативи члена уряду Джузеппе Мотта, під керівництвом колишнього вчителя Альфреда Сігфріда, після років була названа расистською. Згодом Конфедерація покаялась у своїй політиці відносно розірваних сімей, дітям була виплачена невелика грошова компенсація, але керівники програми ніколи не були публічно засуджені.
Сьогодні, згідно зі статутом, організація втручається у випадках, що вимагають негайного реагування, пропонуючи соціальну допомогу і конкретну підтримку дітей і підлітків у їхньому особистісному розвитку. Діяльність її базується на принципах Конвенції ООН про права дитини.