
Релігійні конфесії та благодійники: налаштуймось на спільну хвилю взаємодії
10 грудня 2010 року в Галереї фонду сприяння розвитку мистецтв (м.Київ, вул. Фролівська 1/6) була проведена тематична зустріч «Україна. Релігія. Благодійність». Зустріч була організована Українським форумом благодійників та Всеукраїнською Радою Церков за підтримки Благодійного фонду Ріната Ахметова “Розвиток України”.
До основного завдання тематичної зустрічі «Україна. Релігія. Благодійність» у рамках програми «Відверті розмови про благодійність» можна віднести прагнення зініціювати відкритий діалог між представниками різних релігійних конфесій та приватними благодійними/громадськими організаціями.
Яким чином релігійні конфесії та релігійні організації впливають на розвиток благодійності в Україні? Які є особливості співпраці між різними релігійними конфесіями, благодійними організаціями та органами державної влади задля розв’язання актуальних соціальних проблем? Що можна сказати про проблеми/складнощі, з якими стикаються релігійні інституції при організації та наданні благодійної допомоги? Які сфери впливу є ключовими?
Свою відкритість відверто подискутувати та дати відповіді на всі вище поставлені запитання висловили не лише представники Української Греко-Католицької Церкви, Всеукраїнського Союзу Церков християн віри євангельської-п’ятидесятників, Духовного управління мусульман України, Української Християнської євангельської Церкви, Німецької Євангельсько-Лютеранської Церкви, але й члени інших релігійних та благодійних організацій, зокрема представники Християнської Асоціації Молодих Людей – YMCA України, Карітасу України, МФ "Відродження", Асоціації паліативної та хоспісної допомоги, Карітасу Київ, ВБО "Серце Батьківщини", БФ "Центр соціальних програм РУСАЛу", ДГБФ "Доброта", ГО "Місія Спасіння" та інші.
Модераторами зустрічі були запрошені Тетяна СЕМИГІНА, доцент Школи соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат політичних наук, магістр соціальної роботи, член Ради Директорів Міжнародної асоціації шкіл соціальної роботи; та Анна ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ, директор Українського форуму благодійників.
За словами Анни Гулевської-Черниш: «Такий досвід є унікальним для Українського форуму благодійників. Адже, готуючись до дискусії, ми працювали з представниками Всеукраїнської ради церков, які підтримали нашу ініціативу та висловили готовність поговорити про актуальні проблеми благодійності в контексті релігії. Роль релігії у благодійності завжди була важливою, навіть, можна сказати, основною. Слідуючи релігійним вченням, ми одержуємо можливість служити та допомагати людям, усвідомлюємо власну потребу робити добрі справи».
Ключовим доповідачем став отець Андрій Нагірняк, виконавчий секретар Комісії соціального служіння Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організації.
Робота релігійних організацій не розглядається як соціальна робота. Чи може вона справді бути професійною та систематичною діяльністю? Чому держава не звертається до церков? Чим це можна пояснити: відсутністю досвіду/довіри? Як можна подолати міжконфесійне протистояння у реалізації благодійної діяльності?
І це ще не весь перелік питань, на які мав відповісти отець Андрій. За його словами, на сьогоднішній день населення мало проінформоване про благодійну діяльність релігійних організацій: для них нетипово себе піарити. По-друге, на державному рівні існує неправильне розуміння можливого спектру діяльності церковних установ. Існують історично політичні передумови: відокремлення церкви від держави. По-третє, держава була б готова співпрацювати, якщо б церква щось робила. Тут виникає протиріччя: адже для того, щоб щось робити необхідно мати ресурси. Перед нами постає дві проблеми: з одного боку, оперуючи власними ресурсами, церква не здатна покривати усі витрати на благодійну діяльність; з іншого боку, це можна пояснити відсутністю соціальної орієнтації держави.
Отець Андрій зазначив, що не варто говорити про проблему формування міжконфесійної рівноваги: на вищому рівні довіра та співпраця вже існує. Ймовірно, можна зазначити, що соціально-орієнтована діяльність конфесій може бути сприйнята як «форма перетягування до своєї віри».
Зі словами «Бог не в бревнах, а в ребрах», директор Донецького благодійного фонду «Доброта» Яків Рогалін розпочав висвітлювати реальні можливості та перспективи співпраці між релігійними установами та благодійниками. Він розповів про підсумки 12-річного досвіду співпраці фонду з 34 релігійними конфесіями, які діють у Донецькому регіоні. Соціальне партнерства стало передумовою взаємодії, яка здійснювалася у достатньо різних формах: від систематичного інформаційного обміну до реалізації спільних благодійних проектів. При цьому і фонд, і церкви, включаючи благодійні організації, опікувані ними, виступали як ініціаторами, так і активними учасниками круглих столів, конференцій, що популяризують філантропію, здійснювали численні акції по прийому і передачі благодійної допомоги у вигляді фінансів, товарів, безоплатних робіт і послуг, а також волонтерства. (детальніше можна почитати тут: http://www.dobrota.donetsk.ua/news/2010/09_12_2010.php)
Пан Яків наголосив, що ключем до довіри та співпраці є необхідність брати участь у доброчинних проектах релігійних конфесій, а не прагнути залучити їх до власних ініціатив.
Підбиваючи підсумки тематичної зустрічі, Тетяна Семигіна, доцент Школи соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія», ще раз підкреслила важливість існування соціального капіталу як передумови для здійснення інвестицій у соціальну сферу та виокремила потребу в оцінці якості діяльності релігійних організацій.
Галерея події: http://www.flickr.com/photos/51815626@N07/sets/72157625597651710/with/5261039578/
Програма «Відверті розмови про благодійність» реалізується Українським форумом благодійників за підтримки благодійного Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»