Листопад 2015

Прозора і підзвітна благодійність в Україні: кому і чому вона потрібна

ЧОМУ ТАК МАЛО БЛАГОДІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У РЕЙТИНГУ?

Здавалося б, довіра – найкоштовніший капітал у сфері благодійності. Благодійні фонди, які збирають пожертви публічно, з великої кількості людей і компаній, розуміють, що прозорість роботи – це інвестиція в наповнення бюджетів фондів. Благодійник хоче бачити підтвердження того, що його кошти витрачені на задекларовані цілі. Для цього потрібна прозора і вчасна звітність.

Водночас фонди, які не залежать від публічного збору пожертв, часто не докладають зусиль до прозорості. Це стимулює використання благодійності з політичними і бізнес-цілями, дискредитує весь сектор благодійності.

З іншого боку, Національний рейтинг благодійників виявив проблему протистояння сектору благодійності і держави. Низка організацій анонімно засвідчила: вони не брали участі в Рейтингу, щоб не зайвий раз не привертати уваги фіскальних органів і політичних сил. Це може спричинити позапланові податкові перевірки і використання теми благодійності в політичній боротьбі, що не завжди позитивно впливає на роботу фонду.

ОРГАНІЗАТОРИ І ПАРТНЕРИ РЕЙТИНГУ: ВІДВЕРТО

«Багато людей запитують нас, навіщо ви проводите рейтинг? Адже голі цифри не є свідченням ефективності витрачених коштів. У цьому є частка правди, але… якщо благодійний фонд готовий публічно звітувати суспільству про свої витрати на благодійність, то саме цим він засвідчує свою готовність до втілення двох найголовніших міжнародних стандартів благодійності: прозорості та підзвітності. Саме прозорість і підзвітність формують суспільну довіру до благодійності. І саме цього потребує українське суспільство. Звітування про публічно зібрані кошти автоматично змушує співробітників фондів відповідальніше ставитися до їх ефективного використання.

У перший рік до рейтингу долучилося 37 благодійних фондів, у цьому році вже 57. Так, це ще крапля серед 14 тисяч офіційно зареєстрованих благодійних фондів та організацій. Проте новітня історія України вже засвідчила — приклад кількох може запалити тисячі та мільйони. Ми віримо, що саме таким чином, крок за кроком, ми просуваємося до втілення нашої місії — сприяння розвитку прозорої, підзвітної та ефективної благодійності в Україні», – Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників.

«Проведення цього рейтингу порушує питання довіри громадськості до благодійних організацій, а також до благодійності як явища. Цього року значним прогресом є готовність ще більшої кількості доброчинних організацій до відкритого діалогу з суспільством. Наступного року ми сподіваємося на більш активну участь у рейтингу наших благодійників. Зі свого боку, ми, юристи, готові й надалі надавати підтримку цьому проекту та діяльності Українського форуму благодійників загалом», – Юрій Залуський, радник юридичної компанії Baker&McKenzie, член Наглядової ради Національного рейтингу благодійників 2015.

«Коли ми проводили Рейтинг, виникало два основні запитання: 1) чому мало благодійників беруть участь у такому іміджевому конкурсі, 2) чому офіційні дані звітів відрізняються від фактичних результатів благодійності? В процесі комунікації з благодійниками ми виявили основний меседж: держава не зацікавлена в розвитку сектору благодійності, а ініціативи щодо покращення ситуації помирають у комітетах Верховної Ради.

«Нас запросили взяти участь у проведенні перевірки результатів Національного рейтингу благодійників України 2015 за номінаціями «суми, витрачені на благодійність протягом 2014 року» і «суми, витрачені на благодійність протягом 2014 року в порівнянні з 2013 роком». У ході виконання погоджених з Організатором рейтингу процедур (згідно з МССП 4400) ми порівнювали інформацію з документів, наданих учасниками, із результатами рейтингу.

На мою думку, між прозорістю та ефективністю сектору благодійності є прямий зв’язок. Чим більш відкритими є благодійні фонди, тим більше довіри до їх діяльності з боку суспільства», – Наталя Теленкова, менеджер КСВ компанії ЕY в Україні.

Наша компанія активно пропагує соціальну відповідальність бізнесу, однак більшість компаній – наших клієнтів та партнерів – зазначають, що благодійністю офіційно займатися важко. Багато мороки з документами і мізерні пільги в оподаткуванні. До того ж, у разі адресної допомоги виникають податкові зобов’язання.

Мені як власнику бізнесу, не зрозуміло, чому я, організувавши бізнес, отримавши прибуток та сплативши податок, беру у вигляді дивідендів частину прибутку (знов сплачую податок), купую ліки для знедоленої сім’ї (вартість яких включає в себе ПДВ, яке по суті теж я сплачую), та після всього ще й маю сплатити податок на прибуток від моєї благодійності. Це здирництво. Де в цій схемі допомога держави?» – Роман Ільченко, управляючий партнер групи компаній NIAR.