Податок із доходу фізичних осіб: як звільнити благодійну допомогу від оподаткування?
Третього лютого 2013 року вступив в дію новий Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». І хоча Закон містить кілька інновацій в сфері забезпечення прозорості та підзвітності благодійної діяльності, сектор благодійництва потребує подальших активних кроків у формуванні сприятливого законодавчого та податкового середовища. Адже Україна й досі залишається однією з небагатьох країн Європи, де благодійна допомога фізичним особам оподатковується на загальних засадах. Проте життя та здоров’я багатьох осіб, що відносяться до уразливих категорій населення, сьогодні значною мірою залежіть саме від цієї допомоги. Чи готові сьогодні політична еліта та податкові органи підтримувати реформи в цьому напряму, а благодійні організації активно лобіювати ці зміни? Про це йшла мова під час круглого столу «Податок із доходу фізичних осіб: як звільнити благодійну допомогу від оподаткування?», що відбувся в рамках програми V Міжнародної конференції Українського форуму благодійників.
Аналіз даних, наданих Європейським центром фундацій, засвідчив, що сьогодні такі країни як Бельгія, Кіпр, Чехія, Естонія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Португалія, Румунія, Словаччина, Швеція, Туреччина звільнили від оподаткування будь-яку благодійну допомогу, що надається фізичній особі від благодійних фондів чи організацій. А в Болгарії, Фінляндії, Латвії, Литві, Нідерландах, Польщі та низці інших країн визначені спеціальні умови, коли відбувається таке звільнення. Так, наприклад, у Бельгії благодійна допомога, надана у вигляді субсидій, нагород, стипендій обкладається податком, якщо вона перевищує суму у розмірі 3200 Євро. У Болгарії Податковий кодекс містить положення про те, що від податків звільняється благодійна допомога, надана людям з особливим потребами, людям з обмеженими робочими здібностями та соціально уразливим групам населення.
Про те, що відбувається в Україні, ділилися своїми відгуками учасники круглого столу.
Так, Раїса Гриценко, директор БФ «Хєсед Бней Азриєль» зазначила, що хесед надає допомогу людям похилого віку за різними програмами (медикаментозна допомога, харчування, послуги перукаря тощо і т.д.). За всі ці послуги організація має сплачувати податки за людей, які їх отримують. Наприклад, один з клієнтів хеседу у віці 69 років, інвалід 1 групи отримав від організації інвалідну коляску, сума податку такого подарунку склала 1447 грн. Протягом року хесед забезпечує понад 190 клієнтів гарячими обідами на дому, серед яких багато лежачих хворих, ветеранів, перестарілих осіб. Середня вартість обіду становить 28 грн, сума щорічного податку, що сплачується за обіди, становить майже 305 тисяч грн. На ці гроші організація могла б ще годувати цих людей протягом 3-4-х місяців.
Інший досвід був представлений директором Благодійного фонду Олеся Довгого та Катерини Горіної Оксаною Гуляєвою. Минулого року фонд реалізував проект «Шкільна форма», в рамках якого безкоштовно надавалась форма дітям з малозабезпечених сімей. Вартість форми невелика, проте фонд опинився у ситуації, що людям, яким офіційно була передана форма (всі їхні ідентифікаційні номери були вказані у звітних документах фонду), податкова нарахувала податок. Сьогодні фонд проводить багато конкурсів для підтримки дітей та молоді, є призи, які надаються партнерами. Проте фонд має платити податок на дохід, коли вручає ці призи. Також фонд має сплачувати податки за всі новорічні подарунки (у 2012 році орієнтовно 15000 дітей отримали подарунки від фонду).
В рамках програми «Адресна допомога», що реалізується Фондом Ріната Ахметова «Розвиток України», лише протягом 2012 року було сплачено податків на прибуток у загальному обсязі на суму 3,5 млн. грн. Про це повідомила учасників круглого столу керівник програми Вікторія Миколаюк. Якщо б держава більш лояльно відносилися до благодійників, то на цю суму можна було б реалізувати ще не одну програму або врятувати життя багатьох людей.
Ситуацією, що склалася навколо податку на прибуток на благодійну допомогу фізичним особам, сьогодні стали перейматися і бізнес-установи. Зокрема, заступник голови Правління «Укргазбанку» Ніна Шпаковська зазначила, що наразі люди часто звертаються до банків для відкриття поточних благодійних рахунків для збору благодійних пожертв для лікування членів родин. Проте люди не знають, що усі пожертви, які спрямовуються на цій рахунок, вважаються нецільовими та підлягають оподаткуванню. Саме тому банк розробив програму, коли пропонує своїм клієнтам скористатися послугами відповідно підготовлених благодійних фондів та організацій, для того щоб прозоро та підзвітно зібрати гроші, при цьому уникнути оподаткування, зберігши ці кошти на лікування.
Підсумовуючи дискусію, Інна Підлуська, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження» зазначила, що якщо українське благодійне співтовариство орієнтується на кращі стандарти та практики Європейського Союзу, то слід переходити й на європейські стандарти оподаткування благодійної діяльності. І на думку Юрія Залуського, юриста ЮК «Бейкер та Маккензі», ніхто окрім благодійників просуванням цих змін займатися не буде. Тому благодійникам слід об’єднуватися, розробити спільно вимоги до змін, та активуватися у їх просуненні. Амір Бен Цви, представник «Джойнт» у Центральній і Західній Україні зазначив, що даний круглий стіл є першим кроком і запропонував прийняти резолюцію круглого столу, яка б визначила наміри сектору у розробці та просуненню змін.