
Про драматичну історію створення «Служби порятунку бездомних» та перші результати її роботи розповідає президент Благодійного фонду "Соціальне партнерство" Олена Поліщук. Фонд працює з 1998 року. Член Українського форуму благодійників з 2012 року.
– Чи давно виникла ідея створення Служби порятунку для бездомних?
– Уже кілька років у головах співробітників Фонду витає ідея створення Служби порятунку для нужденних людей. Задумка не нова для західних країн, але в Україні даної служби не було і, на жаль, сотні знедолених змушені страждати в очікуванні допомоги від перехожих. Якщо людина неохайного вигляду, її не візьметься перевозити таксист. Карета швидкої допомоги не прийме виклик, якщо людина не в критичному становищі. Численні дзвінки на гарячу лінію фонду частішають, особливо в період похолодань. Населення турбується про долю літніх людей і бездомних, які опинилися сам-на-сам із вуличними реаліями. У Фонді "Соціальне Партнерство" ось уже 16 років допомагають нужденним людям. Але дістатися до Фонду для отримання більш ніж 20-ти видів послуг може далеко не кожен малозабезпечений.
"Служба порятунку бездомних" створена спеціально для таких людей. Об’єднавши в собі: першу медичну допомогу, гарячу їжу і напої, допомогу теплим одягом і транспортування для надання всіх необхідних послуг у центр "Стефанія".
– Якщо ідея виникла кілька років тому, тоді, що прискорило процес її втілення?
– Кияни знають наш Фонд, як єдиний надійний інститут надання допомоги бездомним. Стикаються з роботою наших волонтерів щодня, тому побачивши бездомного, відразу набирають наш номер. Часто нам телефонують за порадою, як вчинити з бездомним, який не може пересуватися і дістатися до Фонду. У таксі його не пускають і в свій автомобіль садити таку людину небезпечно, оскільки на його тілі та одязі є паразити… Як бути в такій ситуації? Це і стало поштовхом для створення служби.
Навіть я зіштовхнулася з ситуацією, до якої не була готова. Коли я йшла до свого автомобіля, до мене підбіг рудий пес і почав гавкати, вказувати напрям. Я насторожено пішла за собакою, і той привів мене до господаря, який замерзав… Чоловік, скрутившись від холоду, лежав на бетоні. Він не просив про допомогу, лежав на холодній плиті і замерзав. Це трапилося морозним ранком листопада. Я переконалася, що бездомний дихає, і допомогла йому піднятися на ноги. Чоловік був неохайно одягнений і явно давно не приймав душ. Вже тоді я розуміла, наскільки він безпомічний у нашому суспільстві, і як це, звичайному перехожому ухвалити рішення – що робити з подібними екземплярами. «Швидкій» він не потрібен, в таксі його не пустять … Звали його Денисом. За його словами, 2 дні він не їв і остаточно знесилів. Самостійно доїхати до «Стефанії» або будь-якого іншого центру для малозабезпечених він не міг. Я вирішила, що повезу його у своїй машині. «Тільки б чоловік у вікно не побачив, як я в салон бездомного саджу» – подумала тоді. Цей випадок лише підкреслив для мене необхідність створення «Служби порятунку бездомних».
Денис, до речі, виявився 24-ним юнаком, але зі стажем вуличного життя. У Фонді йому надали всі необхідні послуги, тепер він ходить до нас постійно і вже шукає роботу.
– У чому відмінність служби від зарубіжних аналогів?
– У процесі створення брали участь представники з органів муніципальної влади Києва, міністерства соціальної політики, філантропи, які на власні очі знайомі з роботою подібних служб за кордоном.
Ми провели глибокий аналіз усіх аналогічних служб. У більшості, вони занадто вузько спрямовані і мають величезну кількість недоліків. Ми перейняли їхні сильні сторони і допрацювали помилки. Основна відмінність – це комунікація між віддаленими куточками міста з усіма лікарнями, нічліжками і найпотужнішим у Європі центром надання послуг для малозабезпечених "Стефанія". Потрапляючи в такий центр, людина отримує все те, що доступно в повсякденному житті для кожного з нас. Медичний огляд, очищення шкіри і волосся від інфекційних захворювань і паразитів, душ, прання або дезінфекція одягу та отримання нового, ремонт взуття та одягу, медична терапевтична і хірургічна допомога, послуги перукаря, юриста, відвідування бібліотеки, кінозали, художньої майстерні, караоке, їдальня з триразовим харчуванням та багато інших послуг.
– Як діють співробітники служби, отримуючи дзвінок?
Карета відразу відправляється за адресою. Співробітники знаходять бездомного і визначають способи допомоги для нього. Якщо у людини явні порушення здоров’я, його тут же транспортують до Лікарні швидкої допомоги. Якщо скарг на здоров’я немає, їй пропонують гарячий чай, бульйон і бутерброд. Попутно розповідають про послуги, які він може отримати у «Стефанії». Якщо людина згодна, то її доставляють за адресою: пров. Лобачевського, 8а. Якщо бездомному ніде переночувати, його відвозять до муніципальної нічліжки.
– Служба працює тільки під час холодів?
Ні, служба запущена на постійній основі, без вихідних і свят. Зараз ми стежимо за реакцією населення, чи будуть долучатися люди до допомоги бездомним, чи будуть дзвінки, тому що вони – важлива ланка в цьому ланцюгу. Від ступеня їхньої небайдужості буде залежати подальший графік роботи служби. Розглядаємо навіть цілодобовий режим у холодну пору року.
Дізнатися про проект більше, підтримати і розповісти про нього всім своїм знайомим можна на сайті socpartnerstvo.org.
Викликати карету за телефоном гарячої лінії: (067) 911-7-911.
Побачивши бездомного, не поспішайте відвертатися! Від Вашої участі залежить його доля.
За 2 місяці роботи служби маємо таку статистику:
• Виявлено бездомних – 730 чол.
• З них отримали допомогу – 468 чол.
• Дзвінків на гарячий номер – 362.
Надані послуги:
• Одяг – 253 чол.
• Їжа – 335 чол.
• Мед. послуги – 35 чол.
• Доставлено до соціального центру «Стефанія» – 48 чол.
• Доставлено до інших установ – 9 чол