Перша доповідь з благодійності в історії сучасної Росії: точки відліку та прогнози

20 жовтня в російському секторі благодійності відбулася історична подія – під час ІХ щорічної конференції Форуму донорів Росії « Публічність сучасної благодійності: кому і навіщо це потрібно» було презентовано Першу доповідь про стан інституційної благодійності в Росії. Доповідь підготовлено Форумом донорів Росії та присвячено пам’яті світового експерта з благодійності Ольги Алексєєвої, яка в липні цього року несподівано залишила наш світ.

Над доповіддю протягом останнього півроку працювала команда експертів Форуму донорів Росії. Ними було проведено якісні та кількісні дослідження діяльності благодійних фондів в Росії, контент-аналіз ЗМІ щодо висвітлення благодійності, підібрано аналітику від провідних експертів, зібрано думки запрошених персон, визначено підсумки року та опрацьовано прогнози на наступний рік. Все це увійшло в документ, який розкриває особливості існування та функціонування головних професійних гравців інституційної благодійності в Росії: приватних фондів, корпоративних фондів, фондів громад, фондів цільового капіталу (ендаументу), фондів допомоги (російський аналог операційних фандрезингових фондів).

Умови благодійної діяльності в Росії

Два роки тому уряд Російської Федерації ухвалив Концепцію сприяння розвитку благодійної діяльності та волонтерства в Росії. Відповідно до цієї концепції у 2010 році були прийняті зміни до Федерального закону про благодійність, які дозволили розширити перелік цілей благодійної діяльності та уточнили визначення волонтерства. Окрім цього, в середині липня 2011 року були прийняті поправки до Податкового кодексу РФ, які удосконалюють податкові пільги для благодійних та інших некомерційних організацій, для фізичних осіб, а також для донорів та благодійників.

Не дивлячись на певні позитивні тенденції в законодавчій сфері, російські експерти звертають увагу на законодавчі бар’єри, які досі існують у російському благодійному законодавстві та створюють перешкоди для надання та отримання благодійних пожертв. Наприклад, з січня 2010 року більшість електронних шляхів надання благодійних пожертв (через банкомати, СМС, електронні гроші тощо) опинилися під забороною. В той же час експерти стверджують, що саме електронна благодійність вважається основним інструментом масової благодійності.

Такі нерозв’язані питання та існуючі законодавчі бар’єри, а також низка законопроектів репресивного характеру (особливо ті, що передбачають непланові перевірки НКО Міністерством юстиції Росії та заборону про завчасне повідомлення про ці перевірки) вказують на відсутність системного підходу до формування і зміни правового середовища для благодійної діяльності.

Стан та аналіз діяльності сектора інституційної благодійності

До сьогодні в Росії не було точної статистики щодо того, скільки благодійних фондів зареєстровано та діє в країні, скільки благодійних коштів вони збирають, які сфери та цільові групи підтримують. В рамках двох досліджень (кількісного та якісного), проведених Форумом донорів, було опитано 603 благодійні фонди. З них 495 – в ході кількісного дослідження та 107 – якісного. З фондів, які взяли участь у дослідженні, лише 301 виявилися тими, що належать до типів благодійних фондів, які є предметом дослідження (приватні фонди, корпоративні фонди, фонди громад, фонди цільового капіталу, фонди допомоги).

Дослідження показали, що сьогодні в Росії активно діють: 63 корпоративних фонди; 63 приватних фонди; 67 фондів допомоги; 46 фондів громад та 62 фондів цільового капіталу. 67% фондів реалізують власні операційні програми. Виключно грантовою діяльністю займаються лише 9% фондів. Близько чверті опитаних фондів поєднують грантову та операційну діяльність.

Досить очікуваною виявилося те, що 47% благодійних фондів надають перш за все допомогу незахищеним верствам населення, особливо дітям. Цікаво, що такий напрямок, як розвиток сектору інституційної благодійності посів третє місце (30%) за кількістю фондів, що цим займаються. Він трохи уступив напрямку підтримки освіти (38%) та випередив розвиток культури (27%).

Дослідники зробили спробу проаналізувати бюджети та розподілення коштів інституційних донорів. Але шляхом кількісного дослідження – це їм не вдалося: вкрай складно було перевірити достовірність отриманих даних. А от якісне дослідження, яке полягало в особистому інтерв’ю керівників благодійних фондів, дозволило підрахувати суму коштів, якою оперувало в 2010 році 107 фонди. Це – 23 млрд 430 млн 64 тис. рублів .

Окремо хотілося б зазначити про фонди цільових капіталів. З 62 фондів цільового капіталу, що сьогодні зареєстровано у Росії, близько половини (30) – фонди, які створено при вищих навчальних закладах. Найбільші фонди цільового капіталу створено при Московському державному університеті міжнародних відносин (630 млн. рублів), Санкт-Петербурзькому державному університеті (280 млн. рублів), Європейському університеті в Санкт-Петербурзі (більші 250 млн. рублів) тощо. Поки що одиниці фондів цільового капіталу функціонують у сфері охорони здоров’я, соціальної допомоги та підтримки (Фонд цільового капіталу для допомоги хоспісам «Вера»), у сфері спорту (Національний спеціалізований фонд підтримки дитячо-юнацького спорту), у сфері культури (фонд цільового капіталу Ермітажу). Загальний обсяг фондів цільових капіталів у Росії сьогодні складає більше 4 млрд. рублів.

Тенденції розвитку інституційної благодійності в сучасній Росії

Російські експерти зазначають, що визначити тенденції в такій сфері як російська благодійність досить складно. Для цього є декілька причин. З одного боку – експерти не мають доказів, що ця сфера – єдиний об’єкт, і зовсім не просто говорити про тенденції чогось, що можливо не є єдиним цілим; а з іншого – при опитування лідерів російського сектору благодійності були отримані досить протилежні тези щодо тенденцій розвитку. Так, наприклад, представники приватних та корпоративних фондів були більш оптимістичні щодо своїх тверджень, в той же час представники фондів допомоги та особливо фондів громад більш критичні. Експерти пов’язують це з тим, що саме останні найбільш відчули на собі вплив фінансово-економічної кризи та підвищення податків у Російській федерації у 2011 році.

Тим не менше, в доповіді зазначається, що в російському секторі благодійності спостерігаються наступні тенденції:

• Кількість благодійних фондів зростає, не дивлячись на фінансово-економічну кризу.
• Благодійність стає більш публічною.
• Активність держави в благодійній сфері збільшилася.
• Підвищилася громадська активність благодійного сектору.
• Спостерігається консолідація зусиль заради розвитку сектору.
• Благодійність стає більш професійною.
• Благодійність починає використовувати нові інструменти та технології.
• Спостерігається ріст корпоративного волонтерства та в цілому волонтерської активності суспільства.
• Спостерігається активізація процесу вивчення сектору благодійності.

Прогнози на найближче майбутнє

І звичайно автори доповіді не могли не звернутися до прогнозів розвитку російського сектору благодійності. Це питання було включено до анкети якісного дослідження, воно обговорювалося під час фокус-груп, а також було проведено окрему дискусію серед членів Робочої групи, які працювали над представленим документом, членів Ради Форуму донорів, а також спеціально запрошених представників фондів.

Отже, на думку експертів, російських благодійників у найближчому майбутньому очікує наступне:

• Фонди допомоги очікують кількісний та якісний ріст.
• Нові приватні фонд будуть обирати нові не охоплені поки що напрямки діяльності.
• Корпоративні фонди зосередять свої ресурси в місцевій громаді.
• Іноземні фонди продовжать зменшувати свої програми на території Росії.
• Використання інформаційних технологій змінить технології благодійності.
• У відповідь на об’єктивну потребу сектору з’являться нові освітні майданчики.

З повним текстом Доповіді можна ознайомитися в бібліотеці Українського форуму благодійників.