5 років тому процес інституалізації української філантропії очолили міжнародні фонди та програми. Відстежуючи глобальні тенденції руху до стратегічного донорства, пошуку причини соціальних негараздів, а не боротьби з симптомами, вони розпочали цей процес в Україні. Проте вже згодом цю ініціативу перехопили вітчизняні благодійники, які засвідчили інтерес і готовність до переходу на новий щабель розвитку. У Форумі право голосу отримав кожен, незалежно від фінансової спроможності, досвіду, сфери впливу. Із дискусійного клубу потужних грантодавців він переріс у своєрідний парламент благодійності, який щороку ширше відчиняв двері і нині має членів – своєрідних депутатів від сектору, має друзів, для яких благодійність – не основна, але важлива справа і має ложі преси та інших спостерігачів, які стежать за процесом, проте мають потенціал стати активними учасниками руху благодійності в Україні.