Оцінка ефективності – не побажання, а вимога часу

Щоб підвищити якість послуг, знизити витрати і залучити нових донорів, благодійні організації та фонди повинні налагодити механізми оцінки результатів і ефективності своєї діяльності. Інших варіантів сьогодні немає. Однак для вирішення цього складного завдання необхідно змінити культуру неприбуткових організацій.

Експерти американської консалтингової організації Bridgespan Group Метью Форті (Matthew Forti) і Кетлін Яжбак (Kathleen Yazbak) поговорили з керівниками благодійних організацій і сформулювали кілька «уроків», які допоможуть неприбутковим організаціям не допустити помилок в процесі побудови системи оцінки:

• Керівник організації – головний натхненник і пропагандист оцінки. Лідер неприбуткової організації повинен розуміти, що оцінка – це не тільки інструмент звітності перед фондами та донорами, але також спосіб розвитку компетенцій, необхідних для реалізації місії. Без такого розуміння оцінка ефективності не стане пріоритетом для співробітників організації.

• Сам по собі збір даних не здатний підвищити ефективність неприбуткової організації. Необхідні стимули, завдяки яким оцінка стане невід’ємною частиною культури організації. Досвідчені керівники радять акцентувати увагу колективу на «можливостях розвитку», а не вказувати на помилки. Неможливо добитися успіху, коли співробітники постійно очікують покарання за найменші недоліки та упущення.

• Залучайте зовнішніх експертів – учених, оцінювачів, лідерів неприбуткових організацій. Професіонали допоможуть сформувати нові компетенції в сфері розробки та оцінки програм. Сама типова помилка полягає в тому, що неприбуткові організації відкладають запрошення професіонала до моменту проведення масштабної оцінки. Однак практика показала – чим раніше, тим краще!

• Шукайте фахівця, який здатний керувати змінами. В процесі розвитку організації неминуче виникає потреба в штатному оцінювачі. При цьому дуже важливо, щоб даний фахівець умів не тільки керувати даними, але також був здатний вибудовувати взаємини з колективом, отримувачами благодійної допомоги та іншими стрейкхолдерамі, яким в процесі оцінки відводиться важлива роль.

• Оцінка повинна еволюціонувати разом з організацією і враховувати нові пріоритети. З розширенням масштабів діяльності некомерційні організації прагнуть забезпечити централізоване управління оцінкою (стандарти, агреговані дані, координація навчальних процесів) і одночасно створити умови для самостійної роботи підрозділів і програм. Така змішана структура є найбільш поширеною.

Однак лідери неприбуткових організацій відзначають, що зміна культури оцінки в масштабах сектора – це тривалий процес, на який здатні суттєво вплинути донорські організації. Зокрема, вони могли б обмежити своє втручання в процес визначення пріоритетів і методів оцінки; надавати фінансову підтримку на ранніх етапах становлення систем оцінки в неприбуткових організаціях (створення інформаційних систем, оплата праці зовнішніх експертів або навіть наймання директора по оцінці) і забезпечити доступ до нефінансових ресурсів (таких, як взаємне навчання та обмін досвідом з колегами). Про високу потребу в подібній підтримці свідчать дані консалтингової організації «Інноваційна мережа» (Innovation Network).

http://philanthropy.com/article/How-Data-Can-Improve-a/131342/