Між громадськістю, благодійністю і владою – координаційна рада

Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства: що вона дасть громадянському суспільству і сектору благодійності зокрема? Український форум благодійників ділиться поглядом із середини.

Для тих, хто вперше чує про Координаційну раду, наводимо її дефініцію із сайту Адміністрації Президента України: “Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства є допоміжним органом при Президентові України, створеним для забезпечення діяльності Президента України щодо реалізації державної політики та впровадження системних заходів, спрямованих на формування сприятливого середовища для дальшого становлення в Україні громадянського суспільства, підвищення ролі його інститутів у здійсненні державної політики, а також досягнення європейських стандартів забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина».

Наразі Координаційна рада, що була створена у січні 2012 року, складається з 50 осіб, які пропорційно представляють різноманітні державні органи та організації громадянського суспільства (представників громадянського суспільства навіть на кілька відсотків більше).

Напередодні травневих свят відбулося друге розширене засідання Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства. Якщо під час першого засідання ключовим питанням стало затвердження Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства та першочергових заходів щодо її реалізації, то вже під час другого зосередилися на формуванні робочих груп, на які й покладатиметься основний тягар практичної реалізації затвердженої стратегії.

Робочі групи Координаційної ради: чи зможуть вони стати дієвим інструментом просування інтересів громадянського суспільства?

На останньому засіданні ради було прийнято рішення створити 7 робочих груп, які фокусуватимуть свою роботу на таких питаннях:
– правове забезпечення діяльності ІГС;
– державна фінансова підтримки ІГС, їх оподаткування та залучення до надання соціальних послуг;
– благодійництво, волонтерство і громадянська освіта;
– місцева демократія та самоорганізація населення;
– інформаційна політика;
– відкритість органів державної влади та залучення громадськості до формування політики;
– дослідження стану громадянського суспільства.

На наш погляд, усі сім робочих комітетів уособлюють саме ті актуальні проблеми, якими сьогодні живуть вітчизняні організації громадянського суспільства (ОГС). А отже, це чудовий засіб для всіх представників тих самих ОГС висловити свої раціональні пропозиції необхідних змін по кожному із зазначених питань. За сприяння робочої групи та координаційної ради вони будуть почуті, розглянуті та, у разі схвалення, прийняті в роботу.

Донести свої думки до координаційної ради сьогодні дуже просто. Наразі вже визначено голів та секретарів створених робочих груп, переважно із представників ОГС (секретарі — 100%).

Днями, випадково зайшовши на сайт Координаційної ради, побачили визначені функції секретарів робочих груп (думаємо вони будуть “приємно” здивовані цим переліком, адже на зустрічі вони не обговорювалися): “Секретарі робочих груп:
1. Надають остаточний варіант складу робочої групи з контактами.
2. Готують інформацію про відповідальних працівників від органів влади, які зазначені в орієнтовному плані діяльності Робочих груп з виконання першочергових заходів щодо реалізації Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні.
3. Складають план діяльності робочої групи.
4. Складають план-графік зустрічей робочих груп (дні зустрічей, кількість разів на місяць, місце)”.

Отже, через секретарів наразі легко внести пропозиції до діяльності робочих груп. Про всяк випадок наводимо їх поіменний перелік:
• Максим Лациба, секретар робочої групи з правового забезпечення діяльності ІГС; керівник програм ГО «Український незалежний центр політичних досліджень»;
• Анастасія Красносільська, секретар робочої групи з питань державної фінансової підтримки ІГС, їх оподаткування та залучення до надання соціальних послуг, координатор проектів ГО «Український незалежний центр політичних досліджень»;
• Сергій Сошинський, секретар робочої групи з питань інформаційної політики, президент МБФ «Здоров’я українського народу»;
• Антон Фінько, секретар робочої групи з питань благодійництва, волонтерства і громадянської освіти, експерт ГО «Київський центр політичних досліджень та конфліктології»;
• Олексій Орловський, секретар робочої групи з питань місцевої демократії та самоорганізації населення, директор програми «Громадянське суспільство та належне врядування» МБФ “Відродження”;
• Анна Гулевська-Черниш, секретар робочої групи з дослідження стану громадянського суспільства, директор Українського форуму благодійників;
• Олексій Хмара, секретар робочої групи з питань відкритості органів державної влади та залучення громадськості до формування політики, президент Творчого об’єднання “ТОРО”.

Як вплинути на формування порядку денного?

Формування порядку денного зустрічей Координаційної ради та пріоритетних питань, над якими вона працюватиме, має стати, на нашу думку, вагомим завданням для громадської частини її складу.

Уже друге засідання ради показало, що наразі порядок денний формується виключно виходячи з інтересів державних органів, а не громадськості. Якщо за п’ять днів до останньої зустрічі на порядку денному стояв розгляд питання про проект Закону “Про благодійність та благодійні організації”, то в день зустрічі виявилося, що це питання з порядку денного знято, а замість нього розглядатиметься реформування місцевого самоврядування в Україні. Звичайно, ніхто не говорить, що це питання є менш значущим, але чому саме воно і чому майже 50 присутніх осіб мали знайомитися в ході зустрічі із запропонованою концепцією та рекомендаціями Ради Європи щодо цієї концепції, викладених на кількох десятках сторінок — це питання залишається риторичним. Проте вже на другий день на сайті Адміністрації Президента з’явилася новина “Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства в цілому схвалила проект Концепції реформування місцевого самоврядування та рекомендувала Міністерству регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ внести його на розгляд Уряду».

На нашу думку — це успішний приклад чергового використання владою громадськості у власних інтересах.

А ось коли громадськість навчиться використовувати владу у своїх інтересах — це вже інше питання.

Першим кроком до цього може стати створення при Координаційній раді погоджувального комітету (steering committee), до складу якого б увійшли по одному представнику з кожної робочої групи. Саме цей комітет мав би, виходячи з рекомендацій робочих груп, формувати порядок денний роботи ради та визначати пріоритети її роботи. І тут уже потрібна ініціатива голів та секретарів робочих груп.

Український форум благодійників у раді — певні сподівання

До Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства увійшли представники чотирьох організацій-членів Українського форуму благодійників: Євген Бистрицький, виконавчий директор МБФ “Відродження”, виконавчий директор БФ “ТЦК” Володимир Купрій, президент МБФ «Здоров’я українського народу” Сергій Сошинський та президент МБФ “Карітас Україна” Андрій Васькович. Крім цього, ще 4 представники Форуму та організацій-членів Форуму виступлять експертами в робочих групах при Координаційній раді.

Перший пункт у плані реалізації Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні благодійності стосується супроводу профільного законопроекту у Верховній Раді. В результаті очікується ухвалення законопроекту «Про благодійництво і благодійні організації» №6343. Також на червень 2012 року заплановано оприлюднення аналітичної доповіді про стан виконання закону «Про волонтерську діяльність», який викликав хвилю обурення в секторі благодійництва. У доповіді повинні прозвучати рекомендації із вдосконалення документу. На порядку денному Координаційної ради – розвиток соціального партнерства між державою, бізнесом та ІГС, підготовка навчальних курсів з питань розвитку громадянського суспільства для шкіл і вишів. Саме ці питання є пріоритетними для благодійників і саме тому сьогодні Форум активізує внутрішні дискусії щодо можливості їхнього успішного лобіювання.

Кілька слів про людські амбіції, або Як громадянському суспільству не наступити на граблі опозиції

Уже після проведення другої зустрічі Координаційної ради у приватних бесідах, на різноманітних форумах та Фейсбуці можна було почути думки незадоволених тим, що певні представники громадянського суспільства займають провідні позиції у розбудові діалогу із владою.

І ці розмови, на нашу думку, є великою небезпекою для громадянського суспільства, адже замість того, щоб спільно відстоювати інтереси ОГС, таким чином ініціюються внутрішні розбірки типу “хто ти такий, чому ти кращий, а що ти зробив”. Якщо це триватиме і надалі, то фінал цього процесу вже відомий.

Сьогодні донести свою думку і стати почутим не складно — сучасні інтернет-засоби та соціальні мережі допомагають цього легко досягнути. Для цього досить стати на особисту проактивну позицію і замість того, щоб критикувати, долучатися до генерації та просування власних ідей і стратегій.

Отже, єднаємося заради майбутнього громадянського суспільства України!