У 2011 році Коаліція «Грантмейкери за ефективні організації» (Grantmakers for Effective Organizations) та Інститут "Монітор" (Monotor Insitute) провели конференцію, під час якої представники 140 фондів обговорювали, чим «мережеве мислення» відрізняється від традиційного і яку роль воно повинно зіграти в соціальних перетвореннях. У підсумку делегати конференції дійшли висновку, що роль фондів повинна змінитися – вони не можуть більше обмежуватися розподілом грантів для підтримки окремих програм і організацій, але повинні освоїти роль каталізаторів мережевої взаємодії, об’єднуючи людей і ресурси.
Отже, основні відмінності типів мислення
Традиційне мислення
Суворий контроль і планування.
Підтримка індивідуальних ініціатив.
Забезпечення процесу досягнення результатів (наприклад, виконання програми).
Формування власного інформаційного масиву і навчання.
Звернення зпо консультації до конкретних експертів або організацій.
Ефективність пов’язана з конкретними результатами (наприклад, затвердження соціально-економічної політики; вимірюється підвищення рівня добробуту спільноти).
Мережеве мислення
Незначний контроль і свобода дій.
Розширення контактів та формування мереж.
Активізація діяльності (наприклад, переговорні майданчики).
Відкритий доступ до інформації та навчання.
Колективний пошук рішень.
Ефективність пов’язана, в тому числі, з результатами «нематеріальної» властивості (наприклад, щирі взаємини; інформаційні потоки).