Майже 800 волинян отримали нагоду насолодитися театральним мистецтвом

На сцені – столітній Яків. На його вік припало нещасне кохання, війна, втрати. У залі люди, на долю яких судилися нелегкі випробування.

Четвертий рік поспіль до Міжнародного дня інвалідів Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» допомагає людям з обмеженими можливостями відволіктися від буденності та поринути у світ театрального мистецтва. Цьогоріч близько 800 членів понад двох десятків громадських організацій Волині дістали нагоду безплатно переглянути виставу за романом волинського письменника Володимира Лиса «Століття Якова: перше кохання».

У театральній залі зібралися люди різного віку. Переважно це соціально незахищені верстви населення. Для багатьох із них то чи не єдина можливість насолодитися театральним мистецтвом, а то і взагалі вийти в люди.

Серед глядачів – подруги Євгенія Свериденко та Раїса Лізогуб. Жінки кажуть: у молоді роки, часто відвідували театр. Зараз літа беруть своє, здоров’я вже не те, та й не завжди є можливість виділити з пенсії кошти на квиток. – Днями я прочитала книжку «Століття Якова». Враження неймовірні. Спочатку не могла вникнути в ту поліську розмову. Але коли звикла, на одному подиху дочитала. Роман залишив неповторні враження. Сподіваюся вистава буде такою ж захопливою, – розповідала перед показом Євгенія Євгеніївна.

 – Раніше ми дуже часто ходили в театр. Пам’ятаю, коли я працювала в колгоспі, поїздки в театр були масштабною подією – справжнім святом. Цікаво було. Тепер зовсім не те… Нема здоров’я, – каже Анна Берегович, яка прийшла в театр з чоловіком Миколою.

Подружжя каже: такі проекти потрібні, адже вони повертають до життя.

Серед глядачів – мешканці Луцького геріатричного пансіонату. Люди з нетерпінням чекають початку дійства. – Наші мешканці вперше на виставі в драматичному театрі. Люди очікують зарядитися позитивною атмосферою. Багатьом нагода відвідати театр випадає вкрай рідко. Ми дуже вдячні Фонду за запрошення. Сподіваюся, що такі заходи будуть і в майбутньому, – каже директор закладу Алла Гнатюк.

Щастя та біль переплелися у спогадах волинського селянина. Столітній Яків, історією свого нелегкого життя, тримає увагу глядача, змушує вслухатися у свої роздуми. Емоції впродовж вистави не відпускали присутніх. Вони спостерігали за подіями зі сцени, співпереживали головному герою. Момент зустрічі столітнього Якова зі своїм першим коханням – сивочолою Уляною – не лишив байдужих. Навіть по закінченню вистави люди не поспішили розходитися. Вони дякували акторам, аплодуючи стоячи та вигукуючи «Браво».