Коли Білл Гейтс і Уоррен Баффет 2010 року запрошували китайських мільярдерів на свої благодійні заходи і отримували відмови, вони навіть уявити собі не могли, що вже 2014-го іменами східних олігархів ряснітимуть заголовки найвпливовіших міжнародних ЗМІ саме в контексті філантропії.
У серпні 2014 Гарвардська школа громадського здоров’я змінила назву на Школу Чан. Адже саме китайська родина магнатів нерухомості Чан зробила найщедріший в історії закладу благодійний внесок у $350 млн. Перед тим Гарвард отримав 15 мільйонів доларів знову ж таки від фантастично заможного подружжя із КНР на стипендії дослідникам Китаю. Іще раніше університет був обдарований високовартісною міждисциплінарною підтримкою ініціатив у сфері екологічно чистих будівель і медичної таматематики. У Китаї це спричинило дискусію національного рівня щодо того, чому багатії надають пожертви західноєвропейським університетам замість того, щоб розвивати освіту і науку власної країни.
Чого прагнуть китайські філантропи
Аналітики інвестиційних ринків стверджують, що філантропічні амбіції китайців тісно пов’язані з їхніми прагненнями до глобального панування в усіх вимірах життя: від бізнесу до духовності. Прогнозують, що найближчим часом більшість благодійних капіталовкладень із батьківщини порцеляни будуть спрямовані у 3 сфери: освіта, захист довкілля і охорона здоров’я.
Незважаючи на те, що благодійні інвестиції перетікають поза межі країни, багато проектів, врешті-решт, націлені на поліпшення життя в Китаї. Кошти вкладаються туди, де вони якнайшвидше дадуть результат, яким невдовзі зможе скористатися Китай. Найбагатша людина КНР, засновник Alibaba Group Джек Ма про мету своєї зовнішньої благодійності каже: "Я вірю, що за 15 років у моїй країні відбудуться зміни. У нас буде блакитно-прозоре повітря, синє небо і чиста вода".
Віддавати сильним і знаменитим вигідно
Жертвувати найпотужнішим університетам світу корисно тому, що це дає доступ до їхніх ресурсів і міжнародного досвіду. Китайські мільярдери не вважають, що таким чином виносять добро із дому. Для них резонансні пожертви західним фондам та установам – це можливість долучитися до напрацювань десятиліть і навіть століть у галузях побудови іміджу, менеджменту міжнародних організацій. Міжнародна благодійність – це позитивний брендинг, який окупиться сторицею. Адже довіра і визнання – соціальний капітал, який легко монетизовується.
Аналітики вважають, що дедалі більше китайських філантропів виходитиме на світову арену вже у найближчому майбутньому. Власники великого капіталу в Китаї, як державного, так і приватного, щораз частіше вживають слова «відповідальність», «міжнародний» і «глобальний» у своїх промовах. Схоже, що ці поняття вже нерозривно асоціюються в них із їхніми імперіями: фінансовими, суспільними, культурними.
За матерілами Forbes