КСВ, КВ, КГ…термінологія більше не має значення – було б діло
Упродовж багатьох років на різних заходах я дивувався інтенсивності дебатів навколо термінології в галузі етичного бізнесу.
Це КСВ, корпоративна відповідальність, стійкість, відповідальність бізнесу, корпоративне громадянство. А як щодо глобального громадянства? Як щодо "спільних цінностей"?
Під час однієї з дискусій 2010 року мені довелося кілька разів припиняти дебати, щоб ми могли рухатися далі й говорити про речі, які справді мають значення.
Ми всі впізнаємо відповідальний, або етичний бізнес із першого погляду, якщо ми не праві чи ліві екстремісти.
Стійкість – це парадигма. Етика та принципи допомагають нам орієнтуватися при виборі шляху до стійкості. Відповідальність допомагає нам зрозуміти, як і де бути підзвітними.
Але компанії не переймаються термінологічними дебатами. Це переважно хвилює консультантів, які відчайдушно борються між собою за скибочки корпоративного бюджету, використовуючи псевдо-інтелектуальну артилерію.
Компанії, принаймні розумні, просто обирають термінологію, яка їм підходить.
І вона може з часом змінюватися. Галузь постійно розвивається, тож навіщо їй пов’язуватися з одним терміном?
Візьмімо такий приклад: новий менеджер з етики компанії Timberland називає себе віце-президентом із корпоративної соціальної відповідальності. Тим часом Nestle інвестувала багато в «загальну цінність», а Wal-Mart перейшла у своїх доповідях від «глобальної стійкості» до «глобальної відповідальності» 2011 року. Nike же вважає за краще «сталі інновації».
Те, як ми це називаємо, виїденого яйця не варте. Як ми це зробити – ось ключовий момент.
Напевно, консультантам слід витрачати менше часу на переказ загальних істин своїми словами, а більше зосередитися на тому, щоб допомогти клієнтам діяти.