Минулого тижня Український форум благодійників спільно з Центром соціальних програм компанії РУСАЛ та фондом Східна Європа провів першу в Україні міжнародну конференцію, присвячену питанням корпоративного волонтерства «Корпоративне волонтерство: 3D».
.jpg)
У Миколаєві 13-14 жовтня зібралося 130 учасників із 7 країн світу (України, США, Німеччина, Росія, Казахстан, Республіка Білорусь, Словаччина) та 10 областей нашої країни. На конференції були представлені найкращі практики програм корпоративного волонтерства таких компаній, як РУСАЛ, IBM, «Microsoft», PcW, «Ernst and Young».
Унікальність заходу полягала в тому, що вперше в Україні в одному місці зібрались експерти з КСВ та корпоративного волонтерства із семи країн світу, а також були створені можливості не лише обговорити тему конференції під час різноманітних дискусійних майданчиків, але й безпосередньо торкнутися реального практичного досвіду.
Усе це стало можливим завдяки концепції заходу, яка передбачала обговорення корпоративного волонтерства у трьох вимірах:
– вплив програм корпоративного волонтерства на саму компанію, її співробітників та громаду;
– корпоративне волонтерство у міжнародній, пострадянській та українській практиках;
– локальні ініціативи з корпоративного волонтерства.
Вимір 1. Корпоративне волонтерство як перетин інтересів компанії, громади та співробітників.
Неабияку роль при впровадженні програм корпоративного волонтерства грає мотиваційна складова. Саме від вдалої мотивації залежить активність співробітників та їх залучення до волонтерських ініціатив. І тут слід використовувати різноманітні інструменти. На думку Наталії Теленкової, керівника комітету з питань корпоративної соціальної відповідальності компанії «Ернст та Янг», компанія має запроваджувати як матеріальні, так і не матеріальні стимули. Адже для когось достатньо лише зрозуміти, що її чи його волонтерська праця зможе змінити чиєсь життя на краще, і він стане прихильником програми з її першого дня. Адже це може стати унікальною можливістю для людини торкнутися доброчинності. Для інших – додавання до відпустки ще одного дня, що компенсуватиме час людини, витрачений на волонтерські ініціативи, стане вагомим фактором для залучення до ініціатив компанії в неробочий час. Ну а деякі компанії як, наприклад, «Майкрософт», просто фінансово компенсують три робочі дні на рік, які їхні співробітники витрачають на волонтерську діяльність.
Програми корпоративного волонтерства, на думку окремих експертів, є більш успішними в компаніях, де працює велика кількість співробітників, що обчислюється не у десятках, а в сотнях чи тисячах людей. Причина тому проста — ці програми є унікальною можливістю для людини виділитися із загальної маси, бути на видноті та проявити свої здібності. Часто такі співробітники стають «золотим резервом» для компанії, а для керівництва підтримка таких людей може принести в майбутньому значні дивіденди.
Як наслідок – програми з корпоративного волонтерства більш успішно реалізуються в компаніях, де переважна кількість співробітників – люди з робітничими професіями, так звані “блакитні комірці”. Адже, незважаючи на те, що їх складніше замотивувати, вони стають відданими програмі.
Дуже важливо для компанії пам’ятати, що інформація про наявні програми з корпоративного волонтерства має бути доступною для всіх співробітників. Ресурсом для поширення інформації можуть слугувати веб-сайт компанії, інтранет, квартальні розсилки, конкурс «найактивніший волонтер», проведення закритих вечірок для волонтерів.
А ось питання про те, чи слід вводити питання участі у волонтерських акціях до щорічної оцінки роботи співробітників, залишилось спірним. Адже, з одного боку, це може стати формальним привидом для того, щоб «змусити» співробітників додатково працювати, проте з іншого — може загасити їхній ентузіазм та активність, що відразу відобразиться на ефективності волонтерської програми. А тому до формалізації волонтерських ініціатив слід підходити дуже обережно.
І в багатьох випадках волонтерські програми стають успішними, якщо вони реалізуються не самими компаніями, а залучають партнерів із боку громадських організацій. Саме такою успішною практикою співпраці поділилися з учасниками конференції Pwc та Програма «Волонтери ООН».
Вимір 2. Корпоративне волонтерство крізь призму міжнародного, пострадянського та національного досвіду
Світовий досвід впровадження корпоративного волонтерства свідчить: не існує єдиного правильного підходу до імплементації такої моделі. Корпоративне волонтерство – інструмент для компаній, які бажають робити значні зміни у вирішенні серйозних глобальних та локальних проблем. Али при запровадженні цієї моделі, багато в чому навіть потужні транснаціональні компанії діють ситуативно і пропонують своїм співробітникам те, що відповідає культурі, пріоритетам і реаліям. Наприклад, у «Nokia» ще 10 років тому не було жодної програми з корпоративного волонтерства, а за три роки офіси компанії в 30 країнах світу вже підтримували своїх співробітників в їхньому бажанні робити добрі справи, пропонуючи їм 2 додаткові оплачувані дні до їхньої відпустки.
Відповідно до Глобального дослідження стану розвитку корпоративного волонтерства на різних континентах, яке проводила організація Civil Society Consulting Group, кожен регіон має свої підходи. Так, наприклад, африканські й арабські держави перебувають на ранніх стадіях побудови власних моделей корпоративного волонтерства, заснованих на багатих культурних традиціях допомоги близьким як природної, органічної частини життя, що часто йде корінням у сімейні взаємодії. Натомість Азійсько-тихоокеанський регіон – це осередок активності корпоративного волонтерства, оскільки локальні моделі з’являються в той самий час, коли в регіоні трансформуються й адаптуються західні моделі. Тим часом Європа характеризується різноманітністю підходів до впровадження корпоративного волонтерства. Дедалі більше компаній визнають практики залучення співробітників до вирішення проблем громади й націлені на розширення масштабу діяльності у цій сфері. Європейські компанії є безумовними лідерами в розробці моделей міжсекторного партнерства. Зі свого боку, Латинська Америка демонструє життєздатність тих моделей корпоративного волонтерства, які акцентують увагу на соціальних змінах і розвитку активного громадянства, при цьому чітко оцінюючи й усвідомлюючи реальний соціальний контекст.
Північна Америка є найбільш зрілим регіоном, який зараз націлений на вивчення того, як поширювати свої підходи у світі, впроваджувати й адаптувати ідеї з інших регіонів, продовжуючи розвивати інновації. Прикладом цього підходу є досвід компанії IBM, який під час конференції презентувала Валері Пейс (США), керівник програм корпоративного громадянства IBM. Компанія запустила глобальну ініціативу – веб-сайт "На потребу громади", який виступає платформою для підтримки та розвитку волонтерських програм за участю співробітників і колишніх працівників IBM. Сайт – інструмент, який дозволяє об’єднувати навички та знання співробітників компанії, котрі працюють по всьому світу, з доступом до інноваційних програм, презентацій, технологічних ресурсів IBM, навчальних матеріалів та інших видів підтримки. Окрім цього сайт містить інструменти, спеціально розроблені для освітніх проектів за участю волонтерів із некомерційних організацій. Дана Інтернет-платформа надає можливості досягти значних результатів недержавним організаціям та установам по всьому світу, у яких ніколи не було б доступу до подібних ресурсів.
Під час конференції був також презентований досвід корпоративного волонтерства в пострадянських країнах, в тому числі і в Україні. У нас, як і у східних сусідів, досі живе надзвичайна кількість міфів про корпоративне волонтерство. Під час конференції Ігор Барадачов, керівник соціальних програм компанії РУСАЛ, говорив про те, що корпоративне волонтерство і досі сприймається як явище західне й характерне переважно для великих західних компаній. У пострадянських країнах воно дуже часто асоціюється з суботниками або одноразовими акціями, жодним чином не пов’язаними з бізнес-цілями компанії. Учасники конференції, які презентували свій досвід, упевнено розвінчували ці міфи.
Цікаво, що українську практику корпоративного волонтерства презентували як представники транснаціональних компаній, що працюють в Україні (РУСАЛ, PwC, «Ернст енд Янг», «Майкрософт Україна» тощо); представники великих вітчизняних компаній (пивзавод «Янтар», компанія «Київстар» тощо); так і представники благодійних фондів та організацій, які проявляють ініціативу й першими залучають співробітників компанії до волонтерської діяльності (фонд «Зоряна мрія», Фонд розвитку міста Миколаєва, банк часу «Добробанк» тощо).
Вимір 3. «Корпоративне волонтерство: думаємо глобально – діємо локально»
Цей вимір дав можливість учасникам конференції відвідати майданчики, які входять до портфелю соціальних інвестицій компанії РУСАЛ та на практиці побачити результати соціальної діяльності компанії в Миколаєві.
У четвер 13 жовтня всі учасники конференції побачили виставу «Керівництво для тих, хто бажає одружитися» за мотивами А. П. Чехова в Миколаївському академічному російському драматичному театрі. Компанія РУСАЛ щороку допомагає театру здійснювати нову театральну постановку, а також надає pro bono послуги театру.
У п’ятницю учасники конференції мали екскурсію по Миколаївському глиноземному заводу та відвідали Миколаївський зоопарк, який цього року святкує своє 110-річчя. В зоопарку зусиллями компанії відремонтовано 8 бар’єрів для тварин. Окрім того, компанія постійно залучає своїх співробітників до шефської допомоги, прибирання території та проведення благодійних акцій на території зоопарку. Також бажаючі мали змогу побувати в Миколаївському художньому музеї імені В. В. Верещагіна, в якому за підтримки компанії РУСАЛ у рамках програми «100 шедеврів» відреставровано десять значних творів живопису: три картини В. В. Верещагіна, дві картини І. К. Айвазовського, по одній картині художників Ф. П. Чумакова, В. Г. Перова, Р. Г. Судковського, О. П. Боголюбова, М. С. Сар’яна.
Жваві дискусії засвідчили, що нині немає універсального алгоритму розробки, реалізації та оцінки ефективності програм з корпоративного волонтерства. Але всі експерти погодилися з тим, що для успіху програми її слід втілювати за принципом «тут і зараз». Не варто чекати на велику кількість прихільників ідеї, появи спеціальних документів, які регулюватимуть програму. Необхідно ризикнути та провести першу волонтерську ініціативу разом із зацікавленими співробітниками. А далі саме життя покаже, наскільки тісно корпоративне волонтерство зможе вплестися в загальну стратегію діяльності компанії.
Український форум благодійників дякує всім партнерам, які фінансово підтримали конференцію: Центру соціальних програм компанії РУСАЛ, Фонду Східна Європа, Миколаївському глиноземному заводу, Метінвест, Майкрософт Україна. Буз вас би цей захід не відбувся.
Фотозвіт із конференції «Корпоративне волонтерство: 3D»