В рамках просвітницької програми «НА ВЧИСЬ» 26 травня 2011 року Український форум благодійників організував peer learning event «Інтернет фандрейзинг: досвід практиків».
Для участі у заході були запрошені експерти, які мають гарний досвід, дієві механізми онлайн фандрейзингу, а саме:
1. Юрій Герасименко, Фонд Святослава Вакарчука “Люди майбутнього”, інтернет-проект «3D-Проект: Dумай! Dій! Dопомагай!»;
2. Ірина Мячина, CAF Росія, програма БЛАГО.РУ;
3. Артем Макеєв, Фонд «Соціальне партнерство», проект «Соціальна біржа ресурсів»;
4. Оксана Швед, Партнерство “Кожній дитині”, проект «Книжка про мене»;
5. Ігор Кіт, Міжнародний благодійний Фонд «Планета взаємодопомоги»;
6. Олена Ганзенко, інтернет сайт www.detdom.info.
Кожен експерт презентував власний фандрейзинговий інструмент, розповів про механізм запуску та роботи такого ресурсу, основні виклики, які постали про розробці та створенні онлайн інструменту. Більш того, ключові спікери та учасники отримали можливість подискутувати щодо звітування та ефективності Інтернет-фандрейзингу, виокремити його слабкі та сильні сторони.
За допомогою скайп-конференції Ірина Мячина презентувала програму БЛАГО.РУ — сайт, котрий розміщує інформацію про благодійні організації та збирає пожертви на їх діяльність. Даний онлайн ресурс, на якому здійснюється збір пожертвувань по кредитних картках, – є єдиним у Росії. Його особливістю є те, що відсутня будь-яка прив’язка до донорів та власне кожна організаціє має можливість зареєструватися на сайті. На сьогодні – це 60 організацій. В той самий час сайт не може бути використаний для збору пожертвувань на адресну допомогу. Який механізм роботи даного фандрейзингового інструменту? Все просто і ясно: громадська/благодійна організація має заповнити анкету та надати пакет документів, які будуть передані на експертизу до юридичної служби. У випадку – коли все чесно та прозоро, організація зареєстрована на сайті та може використовувати його для збору коштів на проекти/ініціативи. Загалом: 95% від загальної суми пожертвування – безпосередньо отримує організація, 5% йдуть на транзакцію. Пані Ірина зазначила, що важливою складовою роботи цього фандрейзингового інструменту є присутність та активність зареєстрованих організацій в Інтернеті: спільнота ЖЖ, твітер, фейсбук. Для донорів працювати з сайтом також не складе жодних труднощів: 1. обрати організацію; 2. оформити платіж; 3. обрати звіт про надходження коштів на ел.пошту. В середньому щомісяця сайт БЛАГО.РУ збирає 500-600 000 рублів (максимально – до мільйона рублів). Де-факто, якщо організація отримує 45 000 рублів та більше має щомісячно звітувати. Більш того, пані Ірина зазначила,що на сьогодні головним викликом для продуктивної та ефективної роботи сайту – є оновлення технічної бази.
Артем Макеєв «Соціальне партнерство» розповів про новий портал «Соціальна біржа ресурсів» (СБР), де благодійні фонди, громадські організації, бізнес-структури та фізичні особи з різних куточків світу можуть розміщувати інформацію про ресурси, що в них у надлишку або якими вони можуть вільно ділитися чи обмінюватися. Ідея створення порталу виникла власне через наявність у кожної людини/організації певних речей, які не утилізуються. Перш за все, «соціальна біржа ресурсів» є своєрідним майданчиком для взаємного обміну товарами та послугами, що функціонує не залежно від часо-просторових обмежень. Такий механізм руйнує радянські стереотипи та дає можливість кожному відчути себе потрібним та значимим. Більш того, це унікальна можливість знайти партнерів у тій чи іншій справі. Але варто зазначити, що життєдіяльності такого ресурсу залежить від активності та інтерактивності користувачів, тому головний виклик на сьогодні – це заохочення ГО реєструватися та додавати інформацію. Пан Артем також зазначив, що існують й технічні труднощі: це робота сайту на різних мовах та захист від спаму.
Оксана Швед, Партнерство «Кожній дитині», розповіла про організацію акції «Книжка про мене», яка проходила у 2010 році. Головною метою ініціативи було зібрати кошти на видання альбомів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. Гроші на книжку партнерство збирало як традиційним способом на банківський рахунок, шляхом публічних презентацій акції; так і електронним способом на сайті – використовуючи інтернет-інструменти: онлайн-презентацію акції, розсилку, фейсбук, твітер. За словами пані Оксани: на сьогоднішній день існує необхідність поєднувати онлайн та офлайн фандрейзинг, адже інтернет є лише зручним інструментом, своєрідним бонусом – через проблему недовіри до сектору благодійності, – потрібно постійно контактувати безпосередньо з потенційними донорами та презентувати той чи інший проект. Акція «Книжка про мене» показала, що такі ініціативи можуть мати місце, є реальними для реалізації. Важливі уроки, які організатори винесли після проведення акції – це й важливість формування довіри громади до благодійних проектів, оперативність, відкритість/прозорість та використання лише позитивних меседжів, не залежно від болючості проблеми.
Юрій Герасименко, президент фонду Святослава Вакарчука «Люди Майбутнього», познайомив учасників з соціальною ініціативою «3D-Проект: Dумай! Dій! Dопомагай!», що має на меті вирішення проблеми комп’ютеризації дитячих будинків, створення мережі волонтерів для неформальної освіти дітей-сиріт та формування культури благодійності загалом. Залучення ресурсів на реалізацію проекту передбачається через Інтернет сайт. Пан Юрій розповів про наявність трьох компонентів для роботи проекту: фінанси (на сайті був розроблений бек-інтерфейс для перерахування грошей); техніка (збір нового або б/у комп’ютерного та офісного обладнання); волонтери (для навчання дітей працювати на комп’ютерах). Задля реалізації проекту фонд відмовився від готівкової благодійності та взяв за мету знайти якнайбільше партнерів, щоб здійснювати проект ефективно зі залученням інструментів інтернет-фандрейзингу, зокрема: онлайн переказ, SMS-переказ, переказ коштів у відділенні будь-якого банку. До речі, з трьох зазначених інструментів SMS-переказ є найбільш витратним (додатково утримується збір до Пенсійного фонду у розмірі 7,5% з вартості послуги без урахування ПДВ), хоча й забезпечив майже половину зібраної суми, а це вже 30 462 грн. Пан Юрій підкреслив, що гострою проблемою благодійності в Україні є визначення та диференціювання існуючих проблем, зокрема існує тенденція орієнтування суспільства на короткострокові проекти, в той час як потрібно випрацювати стратегічне бачення глобальних проблем та можливих шляхів їх вирішення, – власне питання освіти вимагає створення довгострокових програм та постійного залучення ресурсів.
Ігор Кіт, Міжнародний благодійний Фонд «Планета взаємодопомоги», презентував однойменний портал фонду, на який благодійна організація чи фонд може надіслати інформацію про ініціативу, проект, програму, яка потребує додаткового фінансування. Сайт орієнтований на широкий загал благодійників, через який вони можуть фінансово підтримати ту програму, яка є найбільш актуальною для них. Портал пропонує наступні можливості: опублікувати благодійну або соціальну ініціативу, прохання чи ідею; отримати фінансову підтримку, пораду, залучити волонтерів, донорів; вибрати і підтримати будь-який проект, що зацікавив; прослідкувати надходження і витрати пожертвувань; обговорити кожен проект та оптимізувати витрати на його реалізацію; отримати консультацію фахівців соціальної сфери, юристів, психологів; самоорганізовуватися для вирішення своїх територіальних проблем; та багато іншого. Пан Ігор наголосив, що при створенні даного ресурсу, фонд мав на меті змінити прислів’я «Моя хатина скраю» на девіз – «Роби добро, щоб добро приносило врожай» і повернути довіру громадян до благодійних ініціатив.
Отже, підводячи підсумки, спробуємо розставити крапки над «і» щодо досвіду, який ми отримали після виступів всіх експертів.
По-перше, при розробці фандрейзингового інструменту необхідно пам’ятати про його концепцію, розробку технічного завдання та соціальну складову; взяти до уваги існуючий досвід та проаналізувати перспективу ініціативи; усвідомлювати змінний вектор розвитку соціального середовища.
По-друге, під час запуску фандрейзингового інструменту варто пам’ятати про цільову аудиторію; формування зрозумілого механізму загальної концепції; його анонсування та просування.
По-третє, підтримуючи діяльність ресурсу, варто взяти на озброєння: інформація має бути достовірною та постійно оновлюватись; наявність медіа підтримки; прозорість; здійснення паралельних акцій для привернення уваги до створеного фандрейзингового інструменту.
По-четверте, не забувайте про ризики, зокрема: слабка технічна підтримка і спам як її наслідок (технічне оновлення, підтримка активності сайту за допомогою адміністрування та модерації); негативна реакція громадськості на інструмент (передбачити способи реагування); слабка активність користувачів на ресурсі (заздалегідь продумати довготривалий механізм просування та моніторингу).