З досвіду налаштування контекстної реклами в кабінеті Google Adds для некомерційних організацій (програма AdGrants).
УФБ отримав цікаві результати, які наштовхнули на міркування з приводу, а чи справді благодійний сектор проводить якісну інформаційну кампанію зі своєю цільовою аудиторією?
А чи розмовляє благодійний сектор однією мовою та на одній хвилі зі своєю аудиторією?
Місяць УФБ крутило контекстну рекламу в Google промотуючи свої найпопулярніші та найвпізнаваніші проєкти. Ключовими слова для контекстної реклами проєктів УФБ були: культура благодійності, волонтерство, благодійні фонди, шахрайство в благодійності, стандарти благодійної діяльності. Отже, звичні для професійного благодійника конструкції.
Проглядаючи аналітику та аналізуючи, які ж ключові слова отримали найбільший відгук, результати виявилися дуже не очікуваними.
Виявилося, що звичайний українець, якщо і цікавиться благодійністю, то тільки в контексті, як отримати благодійну допомогу, де знайти фонд допомоги дорослим онкохворим або куди поїхати волонтером за кордон.
Про що перше можна подумати, що українцям не цікава благодійність і це зовсім не популярна штука?
Або
Про те що українцям благодійність цікава, але як шукати, за якими ключовими словами окрім допомога і волонтерство не зрозуміло.
Погодьтеся, що в повсякденному житті не вживаються такі слова та словосполучення, як: культура благодійності, прозорі фонди, підзвітні фонди. Більшості навіть на думку не спаде асоціювати пошук з благодійності за такими ключовими словами.
Не тому що більшість населення не грамотні або не розумні, ні. Просто банально не здогадуються, що так можна.
Це нагадує відомий приклад з історії, коли Христофор Колумб підкорив корінне населення Америки, не тому що мав велику армію чи підтримку, а тому що був ефект несподіванки. Корінне населення не змогло розпізнати та вчасно зреагувати, їх мозок не мав досвіду бачити такі кораблі, в їх картинці світосприйняття просто не існувало такої моделі.
Ця вся історія до того, що варто замислитися не тільки про стандарти діяльності благодійного фонду, а ще і про стандарти комунікацій. Тобто якщо ми кажемо про культуру благодійності, про неї має говорити не один фонд, а всі фонди та мовою своєї цільової аудиторії. Або якщо говоримо про прозорість і підзвітність, про це має говорити кожен фонд і це має бути важливо для кожного, а не тільки для однієї організації.
Є надія, що така модель допоможе достукатися до кінцевого бенефіціара та вийти на новий рівень сприйняття благодійності громадськістю.