Етика фандрейзингу: від особистої відповідальності до співпраці
Сьогодні вітчизняні благодійні організації та фонди, орієнтовані на сталий розвиток, дедалі частіше усвідомлюють важливість підтримки благодійної діяльності звичайними пересічними громадянами, мешканцями громад, на благо яких вони працюють. Це усвідомлення вимагає від благодійних інституцій перегляду власних підходів до фандрейзингової діяльності, а також підвищення рівня прозорості та публічності через звітування про використання залучених коштів. З іншого боку в ЗМІ (як на національному, так і на регіональному рівнях) систематично з’являються викривальні публікації про шахрайські ініціативи, які під прикриттям благодійності збирають кошти у вигляді благодійних пожертв від звичайних громадян. Ця ситуація безпосередньо впливає на рівень довіри суспільства до сектору благодійності. Учасники круглого столу «Етика фандрейзингу: від особистої відповідальності до співпраці», який пройшов під час V Міжнародної конференції Українського форуму благодійників «Благодійність: підзвітно, прозоро, публічно» порушили питання професійно-етичних стандартів фандрейзингу, прозорості та підзвітності, а також шляхів об’єднання зусиль сектору щодо запобігання / реакції / протидії зловживанням у благодійності.
Так учасники зазначили, що велика кількість маленьких діючих благодійних організацій –зацікавлені в різних корупційних схемах. Це «легкий» спосіб знайти ресурси. На це є попит як з боку тих, у кого є гроші, так і тих, хто їх потребує. Топ-менеджери різних комерційних компаній готові підтримувати ті благодійні проекти, керівники яких готові повернути певний відсоток до кишені «благодійника». Керівники таких благодійних організації не думаю стратегічно та живуть сьогоднішнім днем. «Ніхто не думаю, якщо я зараз буду дотримуватися етичних принципів фандрейзингу, то через 5 років моя організація буде значно сильнішою. Це вигідно!», – зазначає Віктор Галкін, член правління Інституту професійного фандрейзингу. – «Вітчизняний сектор благодійності ще досі не вміє монетезувати етику, потрібно постійно доводити її переваги».
І цю роль готові взяти на себе певні фандрейзингові ініціативи та проекти, яким принципи прозорості та підзвітності допомагають залучати більше ресурсів. Одним з таких проектів є Українська біржа благодійності. Під час круглого столу Ірина Гуцал, виконуюча обов’язки директора Української біржі благодійності, поділилася результатами роботи біржі за рік: «Українська Біржа Благодійності стала першим проектом в нашій країні – коли разом зустрілися Iнтернет, благодійність і нові технології. Найголовніший висновок минулого року: українці готові жертвувати на благодійність онлайн. Ця тенденція тільки-но починає розвиватися в нашій країні і нам далеко до Штатів, де за день можуть зібрати пару мільйонів доларів, але – всьому свій час. Ми працюємо не тільки над тим, щоб залучати кошти на наші проекти, але й над розвитком самого ринку благодійності. А це досить складно, враховуючи особливості українського законодавства.
На жаль, новий Закон про благодійництво поки ніяких суттєвих змін в цю сферу не приніс. Трохи статистики: за минулий рік ми залучили грошима майже 1 мільйон гривень на самі різні проекти по всій Україні, а на сьогодні ця цифра вже перейшла рубікон в 1 300 000 грн., і це без урахування допомоги, наданої нашими партнерами in-kind і pro bono (путівки на оздоровлення дітей, гранти на купівлю обладнання, фільтри для води, інформаційна підтримка, допомога волонтерів тощо). У 2012 році нас підтримало понад 2500 донорів, було реалізовано більше 40 проектів. В середньому розмір 1 пожертвування від звичайних українців склав близько 50 грн. Українці більше готові жертвувати гроші на хворих дітей і на притулки для тварин, на ці проекти зібрати гроші набагато легше, ніж на допомогу бездомним або дорослим людям, що потрапили у важку життєву ситуацію і на проекти у сфері культури, освіти та спорту. Але ми вважаємо, що важливо створити місце, в якому буде представлено максимально широку палітру благодійних проектів і не збираємося обмежуватися лише тими проектами, які «заздалегідь приречені на успіх». У новому році перед нами стоять амбітні завдання і сподіваємося, ми їх досягнемо. Так, наприклад, у найближчі місяці ми запустимо нову версію сайту, будемо працювати над залученням нових партнерських організацій, а найголовніше будемо прагнути залучити, як можна більшу кількість звичайних українців в FUNraising 🙂 Адже дуже важливо отримувати задоволення від того, що ти робиш і бачити, що твій маленький
внесок змінив чиєсь життя або допоміг реалізувати чиюсь мрію. Ще дуже приємно те, що і бізнес все активніше долучається до реалізації й підтримки різних благодійних проектів. Онлайн-благодійність – це унікальна можливість для компаній, яка дозволяє бізнесу брати участь в реалізації благодійних проектів, змінювати світ навколо себе і при цьому не нести додаткових витрат – на персонал, який відстежує результат проекту, на листування та спілкування з набувачами благодійної допомоги. За допомогою Біржі і взагалі, інститутів онлайн-благодійництва бізнес може здійснювати свою соціальну відповідальність швидко і легко, бути впевненим, що 100% виділених їм коштів потраплять тим, хто цієї допомоги потребує».
Ще одним прикладам успішної фандрейзингової ініціативи є досвід Фонду братів Кличків, по який розповіла директор фонду, Аліна Косенко: «Наприкінці грудня минулого року ми запустили кнопку Donate, через яку кожен може зробити свій благодійний внесок на підтримку проектів Фонду братів Кличків. За два з половиною місяці ми зібрали понад півтори тисячі доларів – це великий успіх. Особливо враховуючи, що наша проблематика не така "гостра", як у багатьох інших – спорт, здоровий спосіб життя і освіта не викликають сліз на очах і негайного бажання допомогти, це проекти, які націлені на перспективу, вони закладають фундамент успішного майбутнього. Тому нам особливо приємно, що на наш заклик вже відгукнулося 23 людини, які зробили 39 пожертвувань. Хтось допоміг 8 гривнями, хтось 250 євро, середній розмір транзакції – 39,43 долара. Найбільше нам перевели коштів з Великобританії, також нас підтримують з України, Німеччини, США, а також Болгарії, Польщі, Словаччини і навіть Мальти».
Учасники круглого столу дійшли згоди, що питання етики фандрейзингу потребує подальших дискусій на регіональному рівні, а також вироблення спільного бачення та конкретних кроків щодо популяризації професійно-етичних стандартів залучення благодійних коштів серед гравців вітчизняного сектору благодійності.