Давоський круглий стіл із благодійності крізь призму веб-камери

26-го січня у Давосі під час Всесвітнього економічного форуму відомий український філантроп Віктор Пінчук організував п’ятий круглий стіл із благодійності. Тема цьогорічного заходу була визначена як е-philanthropy. Звичайно, вибір теми не був обраний спонтанно, адже саме в рамках круглого столу було проанонсовано вустами господаря про відкриття Української біржі благодійності — нового благодійного он-лайн інструменту в Україні. Завдяки особливості тематики круглого столу всі бажаючи могли спостерігати за ходом дискусії в реальному часі на Youtube. Саме це і стало приводом для обміну враженнями та думками.

Перші враження

Несподіваним приємним сюрпризом особисто для мене стала можливість почути привітання від господаря заходу Віктора Пінчука, яке було здійснено невимушено приємною англійською мовою без папірця. Адже побачити одного з українських топ-благодійників саме в такому ракурсі в Україні майже неможливо, а тому цей епізод підтвердив, як на мене, бажання не лише за допомогою грошей, але й роботою над собою увійти до спільноти світових лідерів, які впливають на сучасні міжнародні процеси.

Ще одним особистим враженням для мене після перегляду он-лайн трасляції стало розуміння того, що інтернет все ж таки може викривлювати реальність, і про це слід завжди пам’ятати. Дивлячись он-лайн трансляцію круглого столу разом із колежанками, ми обмінялися спостереженням стосовно того, що захід видавався напівпорожнім. Майже завжди, коли спрямовувалася крупним планом веб-камера під час запитань із залу, стояли порожні стільці. Проте це спостереження виявилося хибним. Адже за словами Сергія Лещенка, який був присутній на заході та поділився своїми враженнями від нього на “Українській правді”, цього року круглий стіл викликав небачений ажіотаж – в залі буквально не було зайвого місця, і після всього організатором довелося ще носити стільці.

Аналізуючи інші враження кореспондента УП, хотілося б, з одного боку, погодитися з ними, а з іншого — посперечатися. Так, жвавої, бурхливої дискусії, яка б привнесла якісь цікаві несподіванки, не відбулося. Але я б не стала звинувачувати в цьому модератора дискусії – дочку подружжя Клінтонів Челсі. Як на мене, то в цій ситуації зіграли два інших фактори.

По-перше, дискусія жвава, коли існує різний погляд на одне й те ж явище, полярність думок. А коли за круглим столом зібралися гуру, які є основними “двигунами” розвитку інтернет-технологій у світі (а це топ-менеджер Google Ерік Шмідт, співвласник Mail.Ru Юрій Мільнер та один із батьків Facebook Шон Паркер), то вже апріорі є зрозумілим, що ніяких протиріч у дискусії не могло відбутися.

А по-друге, на мій погляд, свою роль у створенні “градусу” дискусії зіграв відомий для всіх організаторів подібних публічних заходів конфлікт: з одного боку, бажання мати серед хедлайнерів відомих, публічних осіб, а з іншого – мати якісну професійну дискусію на визначену для себе тематику. Дуже часто на практиці ці речі не завжди можна поєднати. В даному випадку, й Ерік Шмідт, й Шон Паркер, й Юрій Мільнер є відомими суперфахівцями в галузі IT, але не всі з них наразі займаються е-благодійностю. Проте саме благодійність, а не ІТ-технології була основним предметом дискусії.

Незважаючи на невисокий “градус” дискусії, певне бачення та поради світових гуру можуть стати у пригоді для експертів та учасників світового руху благодійників.

Переваги та ризики сучасних IT для благодійників

Під час дискусії було виокремлено кілька важливих позитивних факторів, які несуть інтернет-технології благодійникам.

1. Скорочення адмінвитрат

На думку ще одного учасника дискусії — радника з питань інновацій держсекретаря США Алекса Росса — застосування інтеренет-технологій може значно вплинути на скорочення адміністративних витрат самих благодійників. Яскравим прикладом цього є досвід збору пожертв на допомогу для постраждалих від землетрусу на Гаїті. Упродовж доби з моменту землетрусу було витрачено рівно $19 на розробку програмного забезпечення, яке дозволило всім громадянам Сполучених Штатів зробити смс-пожертви на підтримку постраждалих. Американці мали надіслати повідомлення зі словом «Гаїті» на спеціальний номер, і у них автоматично знімалося 10 доларів із рахунку. Завдяки цьому рівно за два тижні було зібрано $35 млн.

2. Нові можливості фандрейзингу

Топ-менеджер Google Ерік Шмідт зазначив, що 10 років тому Гугл заснував програму для підтримки НПО. Завдяки цій підтримці організації зібрали сотні тисяч доларів по всьому світі, що значно підтримало їхню життєздатність. І сьогодні інтернет-фандрейзинг є найбільшою перевагою для сектора благодійництва.

3. Нові інструменти моніторингу

На думку того ж самого Еріка Шмідта сучасні інтернет-технології створюють чудові можливості для моніторингу власних благодійних пожертв. Сьогодні, не відходячи від комп’ютера, можна подивитися, яким чином витрачаються благодійні пожертви та отримати зворотній зв’язок. Отже, на його думку, всім провайдерам благодійних послуг слід розвивати наразі цей напрям, що дасть змогу привертати до себе більше потенційних донорів.

Сьогодні інтернет дає можливість дуже легко побудувати такий ланцюг:

залогінься — зроби пожертву — побач прогрес — дай оцінку результату.

Наявність такого ланцюга в персональному комп’ютері дає можливість залучити до благодійності дедалі більше зацікавлених сторін.

Поряд із безперечними перевагами ІТ для благодійності, під час дискусії виокремили два основні ризики.

1. Безпека глобальних грошових транзакцій

Це питання наразі є невирішеним. Сьогодні до Світової мережі підключено близько двох млрд. жителів із семи. А тому робота із залучення нових користувачів буде активно тривати вже у найближчий час. А це несе за собою великі ризики безпеки, які безпосередньо стосуватимуться благодійників.

2. Проблема знаходження правильних даних та коректної інформації

Сьогодні, коли інтернет-простір щоденно наповнюється великими об’ємами інформації, стає дедалі складніше знаходити ту інформацію, ті дані, що відповідають дійсності. Інструмента, який би фільтрував інформацію на коректну та некоректну, не існує. За словами пана Юрія Мільнера, він це робить вручну — зіставляючи та аналізуючи дані. Іншого засобу він поки що не бачить. Наявність та розповсюдження некоректної інформації – велика загроза для благодійників, адже може впливати на розвиток недовіри серед користувачів Глобальної мережі.

Українська біржа благодійності

І завершуючи власні враження від заходу, хотілося б згадати про основну його “винуватицю” – Українську біржу благодійності. Не знаю, чи то добре, чи-то ні, що цей новий он-лайн ресурс був спочатку презентований у Давосі, а його основні користувачі поки що у своїй більшості навіть і не здогадуються про його існування. Але це вже питання другорядне.

Важливою наразі є прозорість та публічність роботи новоствореного інструменту. А тому ми з радістю запрошуємо Фонд Віктора Пінчука провести презентацію Біржі в рамках IV Міжнародної конференції УФБ “Благодійність 2020: бачення та стратегія розвитку”, і дати відповіді на ті запитання, які вже активно вирують усередині української спільноти благодійників.