Чи зможуть українські банки стати каталізатором позитивних змін у благодійництві?
Чи можуть сьогодні українські банки впливати на розвиток благодійництва в країні? Якою є успішна практика західноєвропейських банків у розвитку філантропічного сектору? Чи вигідно сьогодні банкам займатися благодійністю? Про ці та інші питання йшлася мова під час круглого столу «Відповідальність банків і прозоре благодійництво фондів», що відбувся 11 вересня 2012 року у Києві за ініціативи Укргазбанку, Асоціації платників податків та Фундації імені князів-благодійників Острозьких.
Міжнародні тренди «банківської благодійності»
В середині 2000-х років у діяльності багатьох західноєвропейських та північноамериканських банків з’явився новий тренд: до стандартного пакету послуг для своїх клієнтів почала вводитися нова безкоштовна послуга – консультування з питань благодійності.
Основним натхненником цієї послуги вважається Білл Гейтс, який почав заохочувати своїх колег до передачі частини статків на благодійність. І для того, щоб допомогти своїм клієнтам зробити цей крок, банки почали активно «входити» в ринок благодійності.
Однією з перших країн, що підхопила цю ініціативу, є Великобританія – альма-матір світового благодійництва. Сьогодні майже всі приватні банки, що працюють у цій країні, мають філантропічні відділи. Так, наприклад, відомий the Royal Bank of Scotland відкрив спеціальний підрозділ з благодійності ще у 2005 році. А їхні колеги з Barclays, відпрацювавши цю практику у себе на батьківщині, прийняли рішення у 2010 році відкрити «благодійні» підрозділи у всіх своїх європейських офісах та в Індії.
Однією з переваг такої ініціативи стало те, що місцеві благодійні організації та фонди почали більш ретельно піклуватися про свою прозорість, підзвітність, ефективність аби потрапити до переліку партнерів банків. А банки, в свою чергу, отримали широкий вибір якісних «благодійних ініціатив» для своїх клієнтів, наслідком чого стала клієнтська лояльність та довгострокова співпраця.
Італійські банки на початку 2000-х років зіткнулися зовсім з іншою практикою. Наслідком банківської реформи, що була проведена в країні наприкінці 90-х років, стало положення про те, що вся благодійна діяльність банку має бути виведена з фінансової установи у спеціально зареєстрований благодійний фонд. І, таким чином, сьогодні більшість італійських банків мають власні корпоративні благодійні фонди. Всі фонди об’єднані в єдину Асоціацію банківських фондів, яка розроблює етичні стандарти їхньої діяльності, лобіює їхні інтереси на державному рівні, популяризує їхню щоденну діяльність.
Як банк Люксембургу здійснив філантропічну революцію в центрі Європи
Сьогодні одним з найбільш популярних CSR кейсів західноєвропейських банків є кейс Banque de Luxembourg. Адже цей банк у 2008 році у прямому сенсі цього слова здійснив філантропічну революцію в цій маленькій країні Західної Європи.
А почалося все дуже банально. У 2006 році керівництво банку прийняло рішення наслідувати прикладу своїх західних колег та ввести нову послугу з філантропічного консультування. Фахівців найняли, послугу ввели, відповідний підрозділ створили… І тут виявилося, що місцеве законодавство не те що не сприяє розвитку благодійності, а просто його гальмує, створюючи перешкоди на шляху здійснення добровільних благодійних пожертв. Перед банком став вибір: або відмовитися від послуги, або змінювати систему. І банк обрав другий шлях.
За чотири роки під чіткою координацією співробітників банку було:
· створено національну коаліцію з числа бізнес-компаній та банківських установ на підтримку реформ сектору благодійності;
· проведено національну інформаційну кампанію з популяризації благодійності;
· проведено реформи податкового законодавства у сфері благодійності;
· проведено реформи фіскальної політики у сфері підтримки благодійних пожертв;
· проведено реформи “благодійного” законодавства;
· створено національну філантропічну конвенцію;
· створено перший національний фонд Люксембургу.
Таким чином, банку вдалося вдало поєднати власні бізнес-інтереси з інтересами цілої країни.
Нова соціальна ініціатива Укргазбанку
Під час круглого столу Укргазбанк представив свою нову соціальну програму «Банк добрих справ».
В рамках цієї програми банк планує проводити просвітницьку роботу серед своїх працівників та клієнтів щодо податкових ризиків, перед якими опиняються фізичні особи, що відкривають так звані «благодійні» рахунки для збору коштів для порятунку життя та здоров’я членів своїх родин. Адже наразі використання таких рахунків фізичними особами є дуже ризиковою справою, яка несе за собою сплату податку на доходи фізичних осіб, про які люди навіть не задумуються під час відкриття рахунку у банку. Не інформують їх про це й самі співробітники банків. А якщо мова йдеться про збір дуже великих сум, то не сплата податку, що перевищує розмір 603 тис. грн., несе за собою для людини вже кримінальну відповідальність. І хоча таких прецедентів в Україні ще не було, проте, на думку Лариси Антощук, партнеру юридичної компанії "Літас", це пов’язано більше з людським фактором (коли податківці йдуть на зустріч сім’ям) ніж з дотриманням норм законодавства.
Сьогодні єдиним в Україні легітимним шляхом для збору пожертв на допомогу фізичним особам, що не підпадає під оподаткування, є робота з благодійними фондами. Проте внаслідок великої недовіри, що вирує у суспільстві до цих благодійних установ, люди відмовляються використовувати цю можливість.
І тут, на думку Сергія Мамедова, голови Правління АБ «Укргазбанк», банки можуть використати людську довіру до банків задля розвитку довіри до благодійних фондів. Зокрема, Укргазбанк планує за підтримки Фундації імені князів-благодійників Острозьких відібрати у 25 регіонах 25 благодійних фондів, які пройдуть перевірку на прозорість та підзвітність своєї діяльності, а також відповідну підготовку. І саме ці фонди стануть партнерами банку у зборі благодійних пожертв для фізичних осіб, що опинилися у скрутних життєвих обставинах. Як зазначив Руслан Краплич, експерт з розвитку організацій та КСО, такий підхід допоможе уникнути явища "псевдоблагодійності", що, нажаль, присутнє в українському суспільстві.
Яким є потенціал українських банків і як його можна використати на благо суспільства?
Запуск нової ініціативи Укргазбанку, за словами Валентини Проніной, завідувачем відділу податків та зборів Асоціації платників податків, в черговий раз висвітлив низку проблем, що торкаються оподаткування благодійної діяльності. Вони стосуються як тих, хто надає благодійну допомогу, так і тих, хто її отримує, і тих хто виступає посередником. Єдиним виходом з цієї ситуації є спільне лобіювання змін до Податкового кодексу. І тут мають об’єднувати свої зусилля і банківські установи, і комерційні компанії, і благодійні фонди.
Сьогодні, на думку експертів Українського форуму благодійників, банки мають унікальну можливість вплинути на розвиток вітчизняного сектора благодійництва. Адже на відміну від північноамериканських та західноєвропейських країн, де основними донорами благодійності виступають фізичні особи, в Україні основними благодійниками є юридичні компанії. А всі компанії, як і велика кількість фізичних осіб, обслуговуються в банках. Отже банки є тими установами, які можуть взяти на себе відповідальність за донесення цінностей благодійності до кожного свого клієнта, і, таким чином, почати формувати нову культуру благодійності в країні.