Урок з благодійності для підлітків : ділюся досвідом

Цей пост надихнули створити мене результати регіональних дискусій з розвитку локальної благодійності, що організував  Український форум благодійників у Миколаєві, Харкові та Львові у листопаді-грудні цього року.

Один з найважливіших висновків дискусії – розвиток  цінностей та культури благодійності слід розпочинати з дитинства. Тоді  вже у дорослому віці не слід буде пояснювати для чого та як можна підтримати добру справу або допомогти комусь.

У жовтні-листопаді до мене звернулося керівництво двох київських шкіл, де вчаться мої сини, з проханням провести урок з благодійності. Отже, прийшлося терміново розробити план-сценарій і провести його під час класних годин.

Мої основні враження – діти не байдужі до добрих справ, вони хочуть і можуть щось робити. Головне – дати поштовх та надихнути.

Коли я запропонувала всім учням проасоціювати слово «благодійність» з одним конкретним образом, то отримала цікавий результат: нарівні з сердечками, долоньками, посмішками та сонечками (яких була переважна кількість) було намальовано кілька будинків з надписом «інтернат» і «дитячий будинок», кілька стареньких бабусь та дідусів, літак швидкої допомоги і один… Робін Гуд J.

Проте з вікториною щодо трьох відомих українських благодійників минулого і трьох відомих благодійників сучасності у восьмикласників виникли певні труднощі (навіть наявність призу у вигляді шоколадки не допомогла). І хоча всі знають й Мазепу, й Сагайдачного, й Сковороду, проте ці знання обмежується історичною або професійною роллю, а ось їхній досвід благодійної справи залишається майже невідомим.

А ось серед сучасних благодійників всі першою миттю називають Олену Пінчук (соціальна реклама на провідних телеканалах працює на всі 100% J). Далі ще хтось може згадати Ріната Ахметова… І це все. Отже, мабуть нашим провідним приватним фондам слід задуматися про створення сторінки в соц. мережі «В контакте»…

Історії про двох американських підлітків Ryan White та Rachel Beckwith можуть стати яскравими прикладами дитячої благодійності,  вони надихають та примушують замислитися над тим, що я можу зробити для іншого…

А після прикладів можна попрацювати в маленьких групах над власними ідеями щодо благодійних ініціатив. Для мене виявилось це великою несподіванкою, але 80% ідей були пов’язані з безпритульними тваринами, 20% – допомога дітям-сиротам. Отже, екологічні організації можуть взяти школярів до своєї уваги  - це великий потенційний ресурс.

Всім, хто зацікавився ідеєю, готова надіслати презентацію та фінальну притчу для натхнення.

Заохочую всіх починати розвивати благодійність із своєї родини та найближчого оточення!

Коментарі

  1. avatar
    Ірина Толмачова

    Анно, це дійсно потрібна справа! Благодійництво має великий
    морально-виховний потенціал, який необхідно використовувати у роботі з молоддю.

  2. avatar
    Тетяна Лях

    Молодець, Анно!
    Я давно вже працюю з дітьми у контексті “добрих справ”.
    Дивуюся, що дитячі серця – дуже милосердні!
    У мене також є декілька занять для школярів і валіза притч)
    Звертайтеся! Всеукраїнський громадський центр “Волонтер” радо поділиться ними)))
    http://www.volunteer.kiev.ua

  3. avatar
    Лариса Польська

    Пані Анно, дуже цікаво! Хочу отримати презентацію та притчу!!!
    e-mail: XOBF@ukr.net

Додати коментар