СЦЕНАРІЙ РОЗВИТКУ ФОНДІВ ГРОМАД: РУМУНІЯ

Румунія, Бухарест, 2-6 вересня 2013 року

Як ви гадаєте, що більше забезпечує стійкість громадських організацій: навчання та практики чи постійна фінансова підтримка; власні дослідження та програми фонду чи готові дієві технології типу «франшизи»?

2-6 вересня 2013 року відбувся візит міжнародної спільноти практиків розвитку місцевих громад до фондів громад Румунії. Загалом це вже був четвертий візит із цілої серії подібних міжнародних поїздок: Болгарія (2010), Чехія (2011), Польща (2012). Я була вперше. Близько 30 представників практиків та експертів з розвитку фондів громад країн Центральної й Східної Європи та навіть Африки відвідали 6 найуспішніших фондів громад Румунії.

Найголовніше завдання таких візитів – наочно та практично ознайомитися із діяльністю фондів громад Центральної та Східної Європи аби ділитися практичним досвідом фондів громад Європи «нової хвилі».  Ініціаторами серії таких візитів стали Фонд Ч.С. Мотта та Асоціація фондів громад Болгарії у 2010 році.

Таким чином візити стають можливістю власної участі у так званих лабораторіях трансформації місцевих громад. Програма дозволяє ознайомитися із національними особливостями розвитку громад, підходами налагодження комунікації в громаді та пошуку донорів, познайомитися з програмами, побачити шляхи співпраці з організаціями підтримки фондів громад («supporting organisations»).

ЗАГАЛЬНЕ ВРАЖЕННЯ ВІД ПОЇЗДКИ

Загалом враження неймовірні: команда експертів – концентрація чудових та цікавих людей в одній спільноті, прекрасні міста та містечка, надзвичайна природа Румунії (особливо гори), цікаві проекти, сильні програми, а ще на додаток румунська гостинність, смачна їжа – продовжувати перелік приємних моментів можна довго. Також хочеться відзначити прекрасну підготовку організаторів, гарну логістику заходу, гармонічне поєднання інтересів груп з місцями візитів, що значно прияло процесу освіти (підвищення обізнаності). Чого тільки варті роздаткові матеріали з вичерпною інформацією в інфографіках про кожний фонд громад у дрібних деталях. Відмінна робота!

ПРИНЦИП ІНКУБАТОРА

Підхід організацій, що підтримують та розвивають фонди громад в Румунії, значно відрізняється від українського. Хоч представники Асоціації розвитку комунікацій з громадськістю (ARC, «supporting organisation» для фондів громад Румунії), що діють в рамках ними створеної національної програми,  спростовують використання підходу «ІНКУБАТОРА» для «зрощення» фондів громад, проте це більш, ніж очевидно. Фонд міста Клуж розробив ти випробував на собі такі програми як Молодіжний банк, Свіматон («Swimmaton» – фандрейзинговий захід, який передбачає збір коштів шляхом запливів у басейнах), а також спільно з Асоціацією розробили критерії діяльності фондів громад, процедури грантмейкерства та ін. Ці всі здобутки були передані молодим фондам громад Румунії на «освоєння».  Що було успішно ними здійснено.

Проте, через те, що створення фондів громад розпочалося у багатьох випадках через Молодіжні банки та Свіматони («Swimmaton» – фандрейзинговий захід, який передбачає збір коштів шляхом запливів у басейнах), експерти відмітили занадто молодий склад керівників фондів громад, і інколи відсутність у керівних органах фонду людей «за 30». На думку деяких експертів такий підхід в управлінні значно підвищує рівень ентузіазму та відкритості до нового з боку представників фонду, але брак життєвого досвіду та практики дається взнаки в питаннях стратегічного планування, обмеження цільової групи реципієнтів фонду  та сумнівності життєздатності організації.

Звернемо увагу і на фінансову підтримку для фондів громад Румунії. Згідно законодавства Румунії зареєструвати громадську організацію можна лише за наявності певної кількості уже зібраних коштів (уставного фонду). Сума обов’язкового уставного фонду озвучується різна, проте за умовами Асоціації (ARC), якщо ви плануєте бути фондом громади та зареєструватися, маєте зібрати 10 000 дол самостійно, і ще додатково 10 000 дол. отримаєте від «supporting organisation» ще 10 000 дол. Після здійснення реєстрації, організації самостійно вирішують на що і як витрачати ці кошти. Програма підтримки ARC надає фінансування у співпраці з Фондом Ч.С.Мотта. Окрім уставного фонду, ARC надає й іншу фінансову підтримку своїм «підопічним» фондам громад. Наскільки стало відомо, близько 25 000 дол щороку отримують фонди громад «першої хвилі» (Клуж, Одорей, Косава, Алба, Мурес, Бухарест) на адміністративні витрати, і меншу підтримку для ФГ «другої хвилі» (Сібіу, Іасі, Бакау, Орадеа, Прагова, Тара Фагарасулуі).

Через те, що ФГ отримують адміністративну донорську допомогу, то ці організації не сильно переймаються питаннями розширення кола місцевих донорів, залучення коштів саме на адміністративні витрати, саморекламою, співпрацею з місцевим самоврядуванням та ін. Одразу постає питання – чи виживуть ці фонди громад після завершення програми підтримки? Проте програма розрахована до кінця 2018 року, так що ще рано турбуватися )))

ВАЖЛИВИЙ ФАКТ! В Україні підтримка фонду Мотта фактично у 2 рази менша, аніж в Румунії (250 тис. дол. у нас на 2 роки проти  450 тис. дол. в Румунії), а фондів громад в Україні у 2 рази більше.

До речі, більшість фондів громад Румунії відверто нехтують співпрацею з місцевою владою і владою загалом. Максимум співпраці може бути лише з надання дозволу фонду на проведення заходу в публічному місці. Відчувалося деяке навіть презирство до самоврядування. Та чи це правильно? Чи не має ФГ поєднувати усі сектори місцевої громади «бізнес-громада-влада», адже усі сектори є частиною громади.

Крім того ARC проводить постійні навчання та зустрічі для фондів громад Румунії. Подібно до ІСАР «Єднання» інформаційна та методологічна підтримка постійно надається усім фондам. Проте підтримка надається не методом фасилітації процесу навчання (як це робить український ІСАР), а пропозицією або навіть невимушеним насадженням готових випробуваних методик співпраці з громадою. Не дуже було зрозуміло, на скільки під час впровадження готових методик враховується думка самої громади.

ДЕЩО ПРО ПРОГРАМИ

Як уже згадувалося вище, усі основні програми фондів громад Румунії ну дуже схожі. Вони навіть називаються однаково. В трьох з чотирьох фондів, які відвідала моя «блакитна» група, були абсолютно ідентичні: Молодіжний банк, Свіматон (Swammaton) та Карта громади (Community Card). Коротко ці основні програми. Хоча з огляду на зібрані кошти за допомогою цим програм дійсно значні. Франшиза – працює!

За 2008-2013 рр. Фонди громад надали:

-          грантів на суму 607 432 дол.

-          стипендій на суму 159 733 дол.

-          провели операційні громадські проекти на суму 59 494 дол.

Річні бюджети фондів громад Румунії коливаються від 5000 дол. (в середньому  в найслабшому фонді) до 70 000 дол. (в середньому  в найсильнішому фонді)

Отже, фандрейзингові програми.

Молодіжний банк – програма грантової підтримки молодіжних проектів. Молодь самостійно збирає кошти (хоча за організаційної підтримки фондів громад), сама приймає рішення (хоча механізми цього теж не дуже просліджувались), виконує соціальні проекти.

Свіматон («Swimmaton») – фандрейзинговий захід, який передбачає збір коштів шляхом запливів у басейнах. Більшість учасників не отримали чіткого уявлення про процедуру збору коштів під час запливів. Але: представники громадських організацій, що шукають фінансування на свої проекти, відправляються у запливи в басейнах, а глядачі виступають у якості донорів та роблять благодійні ставки на сили «плавців ГО». Чим більше плавці пропливуть – тим більше фінансування отримає організація.

Карта громади (Community Card) – система дисконту у магазинах та інших комерційних установах населеного пункту, яка передбачає мінімально 1% дисконту самому покупцю і мінімум 1% дисконту йде на благодійні програми (регулярно, автоматично, щомісяця) фонду громади. Таким чином навіть у невеликій громаді фонд отримує близько 2000-3000 євро щомісяця. Що, погодьтесь, досить непогано. В одному із фондів навіть запровадили голосування споживачів за проекти, які будуть підтримані за допомоги цієї програми. Якщо ви володієте карткою, маєте право поставити на чеку номер проекту, який ви хочете побачити у переліку переможців.  Проекти представлені громадськості на спеціальному постері в магазині.

ВИСНОВКИ ТА ОЧІКУВАННЯ

У 2015 році міжнародна спільнота практиків у сфері розвитку фондів громад збирається у гості до Українських організацій. Це серйозний виклик і нашим фондам треба буде ретельно підготуватися до цієї історичної події.

Склалося враження сценарію розвитку фондів громад Румунії і буде цікаво слідкувати за їх діяльністю. Сподіваюся, і у вас відчуття «сценарію» теж з’явилось, якщо не було до цього.

Хочеться зазначити, що мене охопила деяка гордість за наші фонди громад! Вони самобутні, особливі, справжні борці за виживання, які вже не зіпсуєш, а лише зміцниш адміністративною підтримкою. Кожен наш фонд відрізняється особливими благодійними програмами, що зародилися у місцевій громаді та відповідають її потребам. Українські фонди громад (а ми часто зустрічаємо і розуміємо наші спроможності) не соромно показати світовій спільноті. Це точно.

Одразу помітно скільки робить ІСАР «Єднання» в рамках Школи фондів громад: нам нічого не нав’язують, а лише успішно фасилітують процес обміну кращими практиками між нашими фондами, проводять комплексні навчання, надають вичерпну інформаційну та методологічну підтримку, яка лише зміцнює нашу самобутність. Проте і адміністратив на цьому етапі розвитку наших фондів, на мою думку, не завадить та зміцнить нашу життєздатність та незалежність. Будемо сподіватися, що фонд Мотта та інші донори звернуть увагу на успішність фондів громад України, а також на необхідність їх підтримки у часи постійних виборів, економічних криз та суспільних непорозумінь.

Висловлюємо щиру подяку ІСАР «Єднанню» та Фонду Ч.С.Мотта за надану можливість відвідати навчальну поїздку до фондів громад Румунії. Це був дуже цінний досвід. Лише в порівнянні та у дискусії реальність стає більш зрозумілою.

Коментарі

  1. avatar

    Доброго вечора! В газеті “Все про бухгалтерський облік” можна знайти бага інформації для юристів, бухгалтерів, там є відповіді на ваші запитання. Наш директор зробив підписку на дві газети, для бухгалтерів і юристів окремо, щоб не було конфліктів.
    Здравствуйте,хочу посоветовать Bам газету ВОБУ.Подписываетесь на данную газету,в ней вы найдете множество ответов,у нас директор даже два раза подписался,одну подписку для бухгалтеров,другую для юристов,Газета достойна вашего внимания
    Всем привет!)Наша компания недавно подписалась на газету “Все про бухгалтерський облік”,с помощью информацию,которую мы узнаём читая эту газету мы всегда в курсе,что происходит в сфере економики и стараемся это использовать при своей дальнейшей роботе…Рекомендую почитать эту газету)

  2. avatar
    Микола Ревук

    Насті дякую за нарис. Дуже гарно написано, матеріал поданий професійно і зрозуміло.
    Після прочитання статті і аналізу порядку цифр і обсягів коштів на допомогу ФГ в Румунії від патронуючих орг. стає зрозумілим чому вони не переймаються залученням коштів від громад і співпрацею з місцевою владою. У них і так все добре, а у нас надія тільки на самих себе. Може це і добре.

Додати коментар