Шустер Life Адреналін. Благодійність.

Учора ввечері мене запросили на зйомки передачі Шустер Life Адреналін. Програма про благодійність. Чесно кажучи, перше бажання – відмовитись, передчуття шоу, у не дуже хорошому розумінні цього слова, було.  Але ж мені сказали буде одна негативна історія, а одна позитивна. І я повірила. Про успішну благодійність я люблю і хочу говорити.  І от ми – представники благодійних фондів, сидимо у студії. На три години ми стаємо свідками, і навіть суддями (з подачі ведучих шоу) розбирань між вбитими горем батьками хворих дітей і певним благодійним фондом, який згодом виявляється навіть не фондом, а громадською організацією.  Що відбувається і чому саме ці люди герої передачі, ми так і не зрозуміли.

Усі чекали позитивної історії, адже, погодьтесь, не такі вже ми всі шахраї і аморальні персони, щось таки доброго можна було відкопати ведучим програми. Історія друга – про недосконалість податкового законодавства, про оподаткування пожертв на лікування. Проблема насущна. Але чому знову це все змішали із поняттям благодійність і благодійні фонди. Історія про податки, але й тут згадали, що благодійні фонди не допомогли, людині довелося самотужки збирати кошти. Фонди знову погані.

А ще із залу лунало: «Вони беруть 20 відсотків на утримання фонду – нелюди…».

Дивилась на все і думала, за півдня, який я втратила на обливання брудом професійної благодійності в Україні, я могла допомогти, тим хто чекає щодня на мою допомогу, тим кому 8 років поспіль я присвячую одну третю свого життя. Чи відчувала я себе нелюдом за те що я і мої колеги отримують зарплатню, проходять навчання, оплачуємо зв’язок, оренду – не відчувала! Благодійність – це відповідальна серйозна робота, про складність … мовчу. Професіонали повинні отримувати винагороду за свою роботу, тільки тоді благодійність підніметься з рівня жебракування до рівня ефективного надання соціальних послуг.

Розбавляли передачу сюжети з російськими зірками, які розповідали як займаються благодійністю. Питання: невже так складно було знайти українських меценатів, донорів, волонтерів. Не важко – нікому це не потрібно.

Що винесе пересічний українець з перегляду цієї передачі? Захоче він опустити свою гривну у скриньку з проханням врятувати дитину?… На жаль, світ недосконалий, у ньому багато біди, бруду, горя, але у ньому є і мораль, людські цінності, добро. І в ньому є багато людей, яким зараз важче чим вам, вони чекають на вашу допомогу.

Якщо нам підсунуть зіпсоване молоко, ми ж не перестаємо його пити, ми просто міняємо магазин.

Так має бути і в благодійності. Знайдіть чесних людей, які ефективно використають вашу пожерту на потреби нужденних. І будьте благодійником. Це позитивно змінює, перш за все, ВАШЕ життя.

Додати коментар