Навіщо благодійним організаціям писати прес-релізи?

В одному з попередніх моїх блогозаписів ішлося про те, що кінець ери прес-релізів іще «за горами». Упродовж цього тижня до мене звернулися щонайменше п’ятеро представників благодійних організацій із різними запитаннями, які стосувалися прес-анонсів, релізів, секретів успішної комунікації з мас-медіа. Отже, писати таки треба. Навіщо?

Нині у професійних (і не дуже) дискусіях щодо піар-технологій можна зустріти думку, що більшість релізів організації пишуть самі для себе, а журналісти й редактори ЗМІ знищують їх не читаючи. Із більшістю справді так і трапляється. Чому – поясню пізніше. А поки пишіть – навіть для себе.

Аргументи за:

  1. Самоаналіз – розкладаємо по поличках майбутню подію, проведену роботу. Часто доводиться чути: «Ми так багато працюємо, що вже не до писання». Парадокс, але запрацьовані люди, які нічого не пишуть про свої звершення, могли б витрачати на роботу менше часу та ресурсів, якби частіше аналізували виробничі подвиги. Візьміть за звичку писати прес-реліз про кожен завершений етап проекту або проблему, яка не дає цей етап завершити. Вимовлене слово легке, воно летить і розчиняється в повітрі. А написане має вагу, через нього не переступиш і до нього можна повертатися.
  2. Завдяки прес-релізу зростає важливість події – як усередині організації, так і для зовнішньої аудиторії. Ми щодня виконуємо тисячі розумових і механічних операцій, чуємо мільйони слів, але подією стає тільки те, що записано. Проведіть тест: упродовж місяця публікуйте на сайті Вашої організації прес-релізи і зобов’яжіть співробітників щодня читати сайт. Наприкінці місяця попросіть пригадати найважливіші події місяця в житті організації. Переконаєтеся, що пригадуватимуть переважно ті, про які писалося.
  3. Вам буде зручніше звітувати. Кожна благодійна організація повинна публікувати звіти про свою діяльність щонайменше раз на рік. Добірка регулярних прес-релізів (у поштовій скриньці, на сайті, на сторінці в соцмережі, насамкінець, у папці-швидкозшивачі) стануть першим помічником. Адже реліз містить дату, стислий опис діяльності, основних учасників, яскраві цитати.
  4. Впізнаваність. Не соромтеся писати навіть про незначущі, на перший погляд, події. Або про Вашу позицію з приводу чужих чи загальнонаціональних подій. На кожному прес-релізі є назва Вашої організації, імена її представників, символіка, контактна інформація. Якщо вони часто звучать, то навіть ті, кому Ваш інформаційний привід не цікавий, мимоволі запам’ятовують Вас. Мені зустрічаються прес-релізи політичних організацій, захисників національних і сексуальних меншин – інформація, безпосередньо не пов’язана зі щоденною діяльністю. Як редактор порталу про благодійність я справді не дочитаю їхні твори до кінця. Швидше за все, навіть не відкрию. Але хоч-не-хоч у свідомості вибудується логічний ланцюжок: така-то тематика – нею займається така організація – представники такі-то – вони про себе пишуть – при нагоді там можна шукати експертів з даної тематики. До нас часто звертаються з проханням знайти партнерів для реалізації соціального проекту або дати добірку контактів із вузької тематики для підготовки телесюжету, аналітичної статті для журналу. Багатьох ми знаємо особисто, бачили їхню роботу «в полях». Що ж до інших, першими до списку потрапляють ті, хто не соромиться і знаходить час регулярно про себе писати.
  5. Рідко, але трапляється, що ЗМІ знаходять Вас самі. Ви не давали прес-анонсу, але з приводу Вашої події телефонують з радіо, газети чи інтернет-порталу і просять коментар. Або й без приводу – просто запитують, що Ви робите в такій-то сфері. Навіть якщо Ви не маєте досвіду спілкування з журналістами, але писали тексти, ЗМІ Вас не заскочать зненацька. Ви зможете озвучити зв’язний текст, відповіді на частину запитань журналіста будуть уже готові.

Прес-релізи залишаються основним інструментом передачі повідомлень засобам масової інформації. Як писати їх для ЗМІ – читайте незабаром.

Додати коментар