Чи готові українські компанії віддавати 80% з прибутку на благодійність або історичні уроки благодійності для сучасних олігархів…

На днях на одному подиху прочитала книгу “Перший олігарх”, яка була презентована під час останньої Міжнародної конференції Українського форуму благодійників. Автор книги — Мишель Терещенко, онук Михайла Терещенка, відомого українського бізнесмена, фінансиста, політичного діяча та філантропа першої половини ХХ століття, а також праправнук Артемія Терещенка — засновника відомої династії цукрозаводчиків.

І відтак, відкрила для себе багато цікавих фактів…

Династія Терещенків розпочала виробництво цукру в селі Глухові Сумської області у 1855 році та припинила свою бізнес-діяльність, що здійснювалася крім Сумської ще у Курській, Житомирській,Черкаській, Вінницькій, Чернігівській, Харківській областях, у 1917 році. 1872 року було створено та офіційно зареєстровано “Товарищество свеклосахарных и рафинадных заводов братьев Терещенко в Киеве». У відповідності до побажання Артемія, перша стаття статуту сімейної спілки сповіщала: щорічно вісімдесят відсотків прибутку підприємства мають бути переказані у Фонд Терещенків і спрямовуватися на благодійність та меценатство. Це побажання виконували всі нащадки Артемія протягом всієї діяльності спілки аж до 1917 року. Завдяки фонду розквітли благодійність та меценатство в багатьох регіонах України, що згодом розширилася по всій території Російської імперії. Лише кияни сьогодні мають завдячувати цій родині наявністю дитячої лікарні “ОХМАТДИТ”, Київського політехнічного інституту, Київської національної консерваторії, Володимирського собору та Покровської церкви, Національного художнього музею, Музею Варвари та Богдана Ханенків тощо. Родина будувала залізничні дороги, проводила електричні мережі та телефонний зв’язок.

Проглядаючи рейтинг українських топ-благодійників 2011 року, який склав наприкінці грудня журнал “Кореспондент”, можна ознайомитися з відсотками, які виділяються сучасними українськими олігархами на благодійність. Так, найбільший відсоток переказаних на благодійність грошей у 2011 році належить бізнесмену Дмитру Фірташу, який виділив на благодійність 1,99% від вартості своїх бізнес-активів. А лідер рейтингу Рінат Ахметов витратив на благодійність 0,11% від своїх активів. Причому рейтинг засвідчив, що, як правило, більш “активні” благодійники витрачають відносно менші кошти, ніж їхні менш забезпечені колеги.

Звісно, відсоток від прибутку (родини Терещенків) та відсоток від активів (сучасних олігархів) не можна порівнювати напряму, але наявність публічної інформації дає можливість провести певні паралелі. Так, наприклад, у 2010 році згідно з консолідованою звітністю компанії СКМ за аудитом PriceWaterhouseCoopers, загальний прибуток компанії склав $ 1.299 млрд. А відповідно до рейтингу журналу “Кореспондент” на благодійність Рінат Ахметов витратив у 2011 році 222.7 млн. грн. Шляхом нескладних математичних розрахунків отримуємо, що у 2011 році пан Рінат Леонідович виділив на благодійність приблизно 2.15% від прибутку попереднього року.

Таким чином, для того, щоб досягнути рівня родини Терещенків, сучасним бізнесменам ще слід багато працювати над собою та своїм бізнесом. І справа тут не в цифрах, а у принципах, адже девізом родини Терещенків був і продовжує бути вислів “Прагнення до суспільної користі”.

І саме йдучи за цим принципом, Мішель Терещенко, нащадок великої династії, у 2006 році залишив Францію, переїхав в Україну, де заснував свій бізнес, прибуток від якого спрямовується у заснований ним благодійний «Фонд спадщини Терещенків».

Додати коментар