Що зробити, щоб найефективніші НКО не опинилися без фінансової допомоги в складній економічній ситуації?І чому донори не звертаються до онлайн-ресурсів організацій, що спостерігають за діяльністю НКО?
У 2010 році консалтингова організація Hope Consulting провела дослідження, в ході якого було опитано 4000 донорів. Результати показали, що тільки 3 з 10 осіб тією чи іншою мірою вивчають інформацію про НКО, перш ніж зробити пожертву, і лише 3 донора зі 100(!) намагаються з’ясувати, які організації працюють ефективніше за інші. Щоб прояснити ситуацію, протягом минулого року Hope Consulting і рейтингове агентство Гайдстар (GuideStar) спрямували додаткові запитання до 5000 приватних осіб, 800 консультантам і 700 грантмейкерам. Виявилося, що респондентів найбільше цікавлять результати роботи НКО і досягнутий соціальний ефект, а проте саме цю інформацію належної якості знайти особливо складно. Донори також хочуть знати, як НКО витрачають їхні кошти; чи дотримуються законодавства і що роблять для реалізації своїх місій. Тим дивніше, що найчастіше донори отримують інформацію від самих НКО, і лише деякі звертаються до баз даних GuideStar і Charity Navigator.
Ці дані підтверджуються результатами ще одного онлайн-опитування, проведеного дослідницькою компанією Harris Interactive. Респондентів попросили вибрати із запропонованого списку ті організації / ресурси, які допомогли їм прийняти рішення про надання допомоги НКО. У списку були вказані: рейтингові агентства / бази даних GuideStar і Charity Navigator, Мережа за суспільне благо (Network for Good), Бюро кращої ділової практики (The Better Business Bureau), Американський інститут філантропії (The American Institute of Philanthropy), «Власні веб-сайти НКО та "Інші". Виявилося, що 40% опитаних донорів найчастіше зверталися до ресурсів Бюро кращої ділової практики, і 12% – до рейтингів і базі даних Charity Navigator. Низька затребуваність інформації пояснюється беззастережною довірою донорів до НКО, а також тим, що для багатьох це дуже клопітно: щоб скористатися ресурсом організації-спостерігача (щоб з її допомогою обрати НКО), треба спочатку вибрати спостерігача. Крім цього, донори часто слідують своїм душевним поривам, не замислюючись про результати незалежної оцінки НКО.
Президент Charity Navigator Кен Бергер (Ken Berger) зазначає, що рух за використання об’єктивних даних тільки зароджується і, до того ж, у відкритому доступі поки занадто мало інформації про НКО, яких у США вже більше мільйона. Проте професор Рем Кнаан (Ram Cnaan) зі Школи соціальної політики та практики Університету Пенсильванії (The School of Social Policy & Practice at the University of Pennsylvania) наполягає на тому, що спостерігачі зобов’язані не тільки акумулювати й аналізувати інформацію, але також проводити широку роз’яснювальну роботу – інформувати донорів про свої ресурси та послуги. Роль «сторожових псів НКО-сектору» полягає у формуванні ефективного ринку благодійності, і вони домагаються цього, допомагаючи донорам приймати рішення на основі об’єктивних критеріїв. Точніше, вони могли б вирішувати цю задачу, якщо б люди користувалися їх ресурсами.