В перших числах грудня британською благодійною організацією Charity Aid Foundation був оприлюднений Світовий рейтинг благодійності, в якому Україна посіла 102 місце.
Це найвищий показник нашої країни за чотирьохрічну історію рейтингу. Опублікований Світовий рейтинг благодійності відображає стан благодійності в світі за 2012 рік.
У порівнянні з результатами минулорічного звіту вітчизняна благодійність змістилась з 111 позиції на 102. Основною причиною поліпшення результату стале значне покращення балів за одним із трьох показників рейтингу – волонтерську діяльність. По цій шкалі за результатами 2012 року Україна перемістилася з 56 позиції на 26. Чому саме такий стрибок? Відповідь дуже проста — Євро 2012. Саме ця подія обумовила появу величезної кількості волонтерів, які після проведення чемпіонату намагалися реалізувати себе й в інших волонтерських ініціативах. Крім цього покращився показник щодо фінансової підтримки благодійних ініціатив — з 130 позиції ми перемістилися на 125. Саме зміна цих двох показників й обумовила покращення загального результату.
Проте, дивлячись на ці цифри, вітчизняні експерти починають замислюватися над результатами наступного року. Адже події, що відбулися цього року в області законодавчого забезпечення благодійної діяльності не несуть надто втішних прогнозів.
На початку червня цього року Міністерство юстиції України розмістило драфт законопроекту про зміни до Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”, що передбачав впровадження нотаріального посвідчення кожної благодійної пожертви, яка перевищувала розмір 850 грн. Даний законопроект отримав великий спротив у середовищі благодійників, адже його затвердження несло загрозу для значного зменшення обсягів благодійних пожертв. Зрозумівши можливі наслідки законопроекту, Парламентський комітет з питань культури та духовності одностайно відхилив його. Проте законопроект й досі залишається у стінах Парламенту, адже Кабінет Міністрів, не дивлячись на всі звернення українських та міжнародних експертів, так і не спромігся його відкликати. А значить й досі існує потенційна загроза його внесення до порядку денного Верховної Ради.
Поки експерти були активно залучені до захисту благодійництва від новацій Мінюста, Адміністрація Президента підготувала інший сюрприз, що вилився в указі від 2 вересня. Даним документом Міністерству соціальної політики України делегували повноваження надання статусу волонтерських організацій або, іншими словами, повноваження “ліцензування” діяльності волонтерів. У незручному становищі опинились як Міністерство, так і благодійники. Адже ні критеріїв, ні умов, згідно яких Міністерство мало б визначати волонтерські організації ніхто не розробив, а громадські та благодійні організації тепер не можуть мати волонтерів, адже не мають статусу волонтерської організації. Крім того, що указ “заморозив” офіційну роботу благодійних інституцій з волонтерами, він ще виявився таким, що суперечить світовим стандартам волонтерської діяльності.
Запропоновані урядом законодавчі зміни призводять до ситуації, коли людина опиняється в умовах контролю власної благодійної діяльності: бажаєш зробити добру справу – допомогти фінансово або власним часом – сходи зареєструйся у нотаріуса та отримай ліцензію в Мінюсті. Ситуація абсурдна, яка суперечить самій природі благодійництва — її добровільності.
Отже, намагаючись ввести додаткове регулювання благодійництва держава свідомо або не розуміючи наслідків, намагається ввести жорсткі рамки, які лише зменшать число бажаючих робити добрі справи.
На противагу діям українських законотворців, можна привести приклад того, яким чином Британський уряд спільно з сектором розробив і впроваджує державну стратегію розвитку благодійності в країні, що визнана альма-матір’ю світової благодійності.
«Ми визнаємо, що благодійна допомога важлива і потрібна тим, хто її надає, і тим, хто її отримує. Наші благодійні організації та фонди були б не в змозі виконувати свою колосальну роботу, якби британський народ щорічно не жертвував на благодійність більше 10 млрд. фунтів стерлінгів. Волонтери працюють невпинно, щоб допомогти нужденним і зробити наші громади сильніше. Благодійники отримують задоволення від можливості змінити ситуацію на краще. Наше суспільство є сильним завдяки вибудованим відносинами і довірою.
Не дивлячись на тривалу історію державних втручань в регулювання сектора благодійності, пожертвування часу і грошей залишаються на низькому рівні, а в секторі волонтерства спостерігається занепад . Ми не приймаємо той факт, що дана ситуація є неминучою. Ми вважаємо, що люди хочуть зробити більше і могли б зробити більше. Просто є ще дуже багато перешкод, які заважають цьому.
Ми вважаємо, що можемо допомогти змінити поточну ситуацію на краще. Наша мета – стимулювання поступових змін в наданні благодійної допомоги. Це довгостроковий проект, який вимагає нового підходу, заснованого на вивчених уроках. Уряду необхідно вибудовувати більш тісну співпрацю з бізнесом і благодійними організаціями та фондами. Разом ми повинні зробити благодійність більш простою і привабливою для людей, аби створити для них можливість здійснити ті зміни, які вони хочуть бачити».
Саме цими трьома абзацами починалося вступне слово Френсіса Мода, Міністра Кабінету Міністрів і головного скарбника Великобританії, а також Ніка Херда, Міністра у справах громадянського суспільства Великобританії, з яким вони звернулися до парламенту і нації в 2011 році, презентуючи першу в світі державну Білу книгу з благодійності. Таким чином, в країні, яка заслужено вважається колискою світової благодійності, де перші приватні благодійні фонди з’явилися в часи хрестових походів і продовжують працювати дотепер , публікуючи звіти про свої чотирьохсотий або п’ятисотенний рік діяльності, а на державному рівні вже багато років працює Комісія з благодійності, уряд два роки тому публічно визнав недостатність власних зусиль для стимулювання і підтримки розвитку благодійного сектора.
І суспільству був запропонований план дій, погоджений з усіма учасниками благодійного процесу, який може сприяти більш активному залученню громадян у надання благодійної допомоги та волонтерство . Серед основних пунктів плану наступні:
- впровадження нових податкових пільг для приватних і юридичних осіб, які надають благодійну допомогу;
- створення можливості здійснити благодійну пожертву будь якій благодійній організації через систему державних телефонних автоматів, розташованих по території всієї країни, а також через запуск єдиної системи збору благодійних пожертв через банківські картки;
- створення кількох спеціальних державних фондів, спрямованих на підтримку розвитку нових інструментів залучення громадськості до благодійність, заохочення волонтерства, розвитку нових моделей надання благодійної допомоги на рівні місцевих громад і т.д.;
- зниження державного контролю за діяльністю благодійних інституцій до рівня «здорового глузду» , зменшення бюрократії у благодійній сфері.
Всі запропоновані пункти плану дій спрямовані на вирішення трьох основних завдань , поставлених урядом Великобританії:
- благодійне пожертвування має здійснюватися легко ;
- благодійність повинна бути приваблива для людей;
- необхідно надавати підтримку тим, хто займається організацією та управлінням можливостей надання благодійної допомоги.
І вже два роки в країні активно впроваджуються реформи згідно загальнообговореному плану дій.
А тому дуже б хотілося порекомендувати нашим урядовцям взяти до уваги найкращий світовий досвід. Адже якби вони спитали експертів, що сьогодні заважає розвитку благодійності в Україні на законодавчому рівні, то великого різноголосся не отримали б: вирішення питання податку на дохід фізичних осіб, який мають сплачувати отримувачі благодійної допомоги; введення механізму благодійних смс-пожертв, привівши до ладу відповідну законодавчу та податкову базу; запровадження системи “банків продуктів харчування”. Це ті базові механізми, які дозволяють благодійності стати частиною життя кожного громадянина, а значить і загальною суспільною цінністю.
За матеріалами видання “Галицькі конртакти” (№ 48-49/2013).