Результати тематичної зустрічі
«Благодійність у спорті: НА СТАРТ! УВАГА! РУШ»
13 грудня, 2011 року, м. Київ
Питання, що обговорювалися
• Хто з благодійників нині є гравцями на вітчизняному спортивному полі? Як розподілилися ці ролі? Чому?
• Які програми/проекти/ініціативи на підтримку розвитку спорту в Україні реалізують вітчизняні благодійники?
• Яким чином вибір напрямів програмної діяльності корелюється зі стратегією держави та реальними потребами у сфері спорту?
• Благодійна роль відомих спортсмені у розвитку спорту?
• Спорт як ризикочутлива сфера для благодійників, або як оцінити ефективність благодійних проектів у сфері спорту? Якими є індикатори такої оцінки?
• Чи можна гарантувати, щоб спортивна інфраструктура, створена за підтримки благодійника, використовувалася за призначенням?
• Як благодійники співпрацюють із державою і наскільки така співпраця ефективна?
• Які системні зміни потрібні для того, щоб спорт почав розвиватися, а не «виживати»? Яким чином привернути увагу держави до необхідності проведення таких системних змін?
Результати тематичної зустрічі
Роль спорту в суспільстві обговорюється впродовж багатьох десятиліть. Сучасний погляд на спорт стверджує: ця сфера є важливою складовою суспільства, на яку покладено не лише профілактично-оздоровчі функції, але й освітні, соціально-економічні тощо. Експерти зазначають, що спортивна діяльність може сприяти соціальній згуртованості, розвитку толерантності, бути ефективним інструментом як для фізичного розвитку людини, так і для соціально-економічного розвитку всієї країни. Це універсальна мова для подолання культурних відмінностей, розв’язання конфліктів між різними соціальними групами. Але, на жаль, наша держава приділяє не достатньо уваги розвитку спорту, і багато «дірок» у цій сфері латають благодійні фонди та організації, корпоративні спонсори та приватні особи, які відкривають нові спортивні комплекси, допомагають спортивним школам, підтримують молодих спортсменів, популяризують здоровий спосіб життя тощо.
У тематичній зустрічі «Благодійність у спорті: НА СТАРТ! УВАГА! РУШ!», яку провів Український форум благодійників за підтримки Фонду братів Кличків, узяло участь 36 представників саме таких благодійних фондів та корпоративних донорів, які систематично підтримують спорт в Україні. Учасники зустрічі визначили коло гострих проблем, із якими вони зіштовхуються у своїй повсякденній діяльності:
1. Відсутність державної політики щодо розвитку спорту в Україні
За 20 років незалежності Україна досі не розробила загальної стратегії власного розвитку, таким чином відповідно й відсутнє стратегічне бачення розвитку окремих її секторів, зокрема сектору спорту. Сьогодні на 1 особу, яка замається у спортивній школі, держава виділяє 20 гривень, тимчасом як у європейських країнах ця цифра майже в 40 разів більша. Експерти спостерігають відсутність із боку держави орієнтації на модернізацію цієї сфери. Складається враження, що головним державним пріоритетом є підтримка, наскільки це можливо, в прийнятних умовах тієї матеріально-технічної бази, яка Україні дісталась у спадок від Радянського Союзу. Хоча навіть це вдається державі складно, адже доволі велика кількість спортивних комплексів перебуває в занедбаному стані або існує лише на папері. Слід зазначити, що переважна більшість бюджетних коштів витрачається виключно на утримання спортивної установи (заробітну платню та комунальні витрати). Тому, відповідно, спорт в Україні перебуває на межі виживання, а не розвитку. Хоча деякі позитивні зміни з боку держави можна спостерігати у зв’язку з підготовкою до чемпіонату з футболу Євро-2012. Але через відсутність системного підходу навіть ці позитивні кроки виглядають швидше як виняток, а не як практика.
Відсутність державної політики та системного підходу до розвитку спорту в Україні впливає на те, що значно впав попит із боку молоді та населення на заняття спортом і благодійники вбачають своїм ключовим завданням відтворення цього попиту шляхом створення позитивних прикладів (наприклад, рух Street Workout, Фонд підтримки молодіжного та олімпійського плавання Дениса Силантьєва тощо), реалізації проектів щодо популяризації здорового способу життя (Фонд братів Кличків, Центр соціальних програм компанії РУСАЛ тощо) та розвитку мінімальної спортивної інфраструктури для заняття спортом.
2. Низький рівень матеріально-технічної спортивної бази
У зв’язку з тим, що держава виділяє кошти переважно на утримання спортивних закладів та інфраструктури, а не на їх розвиток, більшість установ не відповідає сучасним стандартам. В Україні у 30 разів менше басейнів на душу населення, ніж у провідних країнах світу. Ми на останньому місці в Європі за рівнем державного фінансування як масового, так і спорту великих досягнень. За роки незалежності України не побудовано жодного спортивного комплексу за рахунок держави. На всю Україну діє близько 1700 юнацьких та дитячих спортивних шкіл, переважна більшість яких існує завдяки ентузіазму тренерів та батьків. Благодійні фонди та корпоративні благодійники готові інвестувати в розбудову спортивної інфраструктури, але вони зіштовхуються з тим, що органи місцевого самоврядування не можуть гарантувати благодійнику належний догляд за об’єктом, адже на це потрібні додаткові кошти. Хоча, звичайно, є й позитивні приклади, коли громада зацікавлена у створенні спортивного майданчика і долучається до його подальшого утримання. Важливою передумовою для успішного результату таких проектів є системний підхід благодійника та створення ним умов для залучення громади ще на етапі планування проекту (досвід Фонду братів Кличків та компанії «Кока-Кола»).
3. Недостатня прозорість спортивного сектору.
Громадяни України не мають можливості ознайомитися зі щорічними державними бюджетами, які призначаються на підтримку спортивних установ, проведення тих чи інших спортивних заходів. Через те, що ця інформація є закритою, досить складно простежити, куди йдуть кошти. Окрім того, благодійники постійно зустрічають зловживання з боку чиновників, які збирають кошти з фондів чи корпоративних донорів на побудову спортивного об’єкта чи на проведення певної діяльності щодо популяризації спорту, при цьому вже маючи достатньо коштів від інших джерел для реалізації свого завдання. Таким чином відбувається подвійне/потрійне фінансування одного об’єкта. Така непрозорість заважає побудові довіри між благодійниками та державним сектором, а також має негативний вплив на відносини благодійників із громадою, в якій здійснюється така діяльність.
3. Брак кваліфікованих кадрів, які сучасно і творчо можуть та готові підійти до розвитку спортивних інституцій.
Благодійники відзначають низький рівень ініціативності з боку представників спортивних установ. Вони готові підтримувати різноманітну діяльність у сфері спорту, але хотіли б, щоб співробітники спортивних інституцій більш креативно підходили до розробки власних проектів. Кожен фонд та корпоративний донор має свої пріоритети щодо фінансування, але при цьому для них важливий професійний та системний підхід, довгостроковий ефект та вплив від реалізації проекту. Окрім того, існує проблема з підвищення кваліфікації викладачів фізкультури у школах, адже тренерський стаж таким викладачам не зараховується як педагогічний. Робота вчителя з фізкультури забюрократизована та перевантажена паперовою роботою. Результати його діяльності оцінюються не досягненнями учнів, а якістю заповнених паперів. Через низький рівень заробітної платні та відсутність механізму мотивації до викладання фізкультури у школах практично не можливо залучите молодих людей.
Рекомендації учасників тематичної зустрічі для тих організацій, які підтримують або планують підтримувати розвиток спорту в Україні:
1. Розробляти та реалізовувати благодійні проекти, спрямовані на створення попиту та моди на спорт серед молоді.
2. Стимулювати розвиток міжсекторного партнерства для реалізації спільних проектів. Залучати до партнерів і представників бізнесу, держави та громади.
3. Систематично піднімати проблеми спорту, залучаючи до цього відомих спортсменів.
4. Мотивувати представників спортивних інституцій до креативності та проактивності, показуючи їм приклади успішних спільних проектів благодійників та громади.
5. Продовжувати спільні зустрічі для обговорення можливих подальших спільних дій.
Учасники зустрічі:
1. Боднар Ірина, віце-президент ВАМС «Альтернатива-В»
2. Атаджанова Тетяна, менеджер зі зв’язків із громадськістю компанії Nemiroff
3. Бабенко-Кіхно Алла, директор МБФ "Єдиноборства проти наркоманії та дитячої злочинності", голова підкомітету дітей у комісії молоді при Громадській раді КМДА
4. Белецька Алевтина, прес-секретар управляючої компанії Групи компаній «ФОКСТРОТ»
5. Бондарь Анна, PR-менеджер МГО "Центр "Джойнт"
6. Бурма Олексій, директор комунального закладу „Дитячо-юнацька спортивна школа №1, м. Дніпродзержинська” Дніпродзержинської міської Ради
7. Гулевська-Черниш Анна, директор Українського форуму багодійників
8. Дмитрієва Тетяна, координатор проектів БО "Фонд братів Кличків"
9. Дружиніна Олена, PR-менеджер МГО "Центр "Джойнт"
10. Жулинська Олеся, директор зі зв’язків із громадськістю компанії Coca Cola
11. Килимар Віктор, PR-менеджер Комітету виборців України
12. Клюзко Володимир, прес-служба ГО «Київська Міська Федерація Регбі”
13. Клюзко Євген, президент Федерації ГО «Київська Міська Федерація Регбі”
14. Кобозєва Алена, PR менеджер ТМ "Хортиця"
15. Колесник Віктор, менеджер проектів БО "Фонд братів Кличків"
16. Мурашко Дмитро, директор Центру соціальних програм компанії РУСАЛ
17. Нагорна Наталя, керівник департаменту соціальних програм МГО "Центр "Джойнт"
18. Непочатова Дар’я, керівник програм Українського форуму багодійників
19. Новікова Алла, депутат міської ради
20. Павлова Наталя, прес-служба БО "Фонд братів Кличків"
21. Парфенюк Людмила, спеціаліст з корпоративної соціальної відповідальності компанії «Кока-Кола Україна ЛТД»
22. Ратибор Томас, прес-секретар організації ВГО "Street Workout Ukraine"
23. Ржевська Катерина, асистент програм Українського форуму багодійників
24. Рубан Андрій, координатор спортивних проектів Фонду Олеся Довгого та Катерини Горіної
25. Самофалова Анастасія, студентка 2 курсу спеціальності "Реклама і зв’язки з громадкістю" Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка
26. Сан Дмитрій, кінорежисер
27. Силантьєв Денис, президент Фонду підтримки молодіжного та олімпійського плавання
28. Сильчук Олена, студентка 2 курсу спеціальності "Реклама і зв’язки з громадкістю" Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка
29. Слободянюк Юлія, студентка 2 курсу спеціальності "Реклама і зв’язки з громадкістю" Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка
30. Солдатова Олена, студентка 2 курсу спеціальності "реклама і зв’язки з громадкістю" Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка
31. Старостенко Анна, директор БО "Фонд братів Кличків"
32. Урста Марія, студентка 2 курсу спеціальності "реклама і зв’язки з громадкістю" Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка
33. Федорчук Валентина, заслужений тренер України, організатор Кубку світу IDSA з латиноамериканської та європейської програми – ХХІІ міжнародних традиційних змагань зі спортивного танцю «Парад надій-2012»
34. Шевчук Юрій, керівник Історичного Клубу «Русь споконвічна»
35. Яковлєва Анастасія, студентка 2 курсу спеціальності "Реклама і зв’язки з громадкістю" Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка
36. Ярошенко Леся, координатор інформаційних проектів Українського форуму благодійників
Фоторепортаж тематичної зустрічі «Благодійність у спорті: НА СТАРТ! УВАГА! РУШ»