Благодійність у сфері охорони здоров’я: основні гравці та правила гри

20 квітня 2011 року відбулася Відверта розмова «Благодійність у сфері охорони здоров’я: основні гравці та правила гри». Команда Українського форуму благодійників завершила узагальнення результатів зустрічі, які були викладені у підсумковому документі. Пропонуємо ознайомитися з окресленими проблемами та пропозиціями учасників щодо подальших дій.

Найбільш гострі проблеми, які були окреслені під час зустрічі:

1. Сьогодні благодійність в медицині в Україні – це гасіння пожежі, а не подолання її причини. Великі благодійні пожертви йдуть постійним незакінченим потоком на подолання наслідків проблем, а не на усунення їхньої причини. Одним з результатів цієї ситуації є те, що благодійники вимушені виступати “інвесторами” фармацевтичної галузі замість реформування та вдосконалення медичної сфери. Внаслідок високої корупції, що існує як у фармацевтичній галузі, так і галузі закупівлі медичного обладнання, українські благодійники вимушені вкладати великі суми грошей, закупаючи неймовірно дорогі лікарські препарати та обладнання для рятування життя людей.

2. Відсутність прозорості у секторі охорони здоров’я. Сьогодні не має можливості ознайомитися з щорічними бюджетами не те що медичної галузі, але й навіть з річним бюджетом окремого медичного закладу. Ця ситуація дуже ускладнює планування благодійних закупівель медичного обладнання для закладів, а іноді спричиняє певні зловживання з боку медичних установ (коли одне й теж обладнання може паралельно закуповуватися різними благодійниками).

3. Низький рівень управлінської культури в медичних закладах. На жаль, наразі спостерігається ситуація відсутності якісних управлінських навичок як серед керівних ланок медичних закладів, так і всередині Міністерства охорони здоров’я та його представництв на місцевому рівні. Головні лікарі медичних закладів можуть бути відмінними медичними фахівцями, проте не розумітися на питаннях інституційного розвитку як окремого медичного закладу, так і сектору в цілому.

4. Відсутність можливості проведення соціальної експертизи реальних потреб медичного закладу. Виходячи з ситуації непрозорості медичної галузі, часто виникають проблеми з розумінням реальних потреб медичних установ, задоволення яких відповідало б інтересам пацієнтам.

5. Складна ситуація із забезпеченням нового обладнання, що закуповується благодійниками, витратними матеріалами та фахівцями. Існують не поодинокі випадки, коли на прохання медичних закладів, благодійниками збираються кошти та закуповується дороге обладнання. Проте потім виявляється, що медичний заклад самостійно не в стані забезпечити це обладнання витратними матеріалами, оскільки в їхніх бюджетах відсутні такі статті витрат. А отже дороге обладнання стоїть, не працюючи. Або трапляються випадки, коли закуповується обладнання, а потім виявляється, що у медичному закладі відсутні кваліфіковані спеціалісти, які можуть якісно з ним працювати.

6. Великі труднощі у впровадженні системної благодійної допомоги в медичні сфері. Оскільки в країні відсутня стратегія розвитку сектору охорони здоров’я, то вкрай важко застосовувати підходи системної благодійності в цій галузі.

7. Низький рівень співпраці з засобами масової інформації. Сьогодні ЗМІ майже не пишуть про те, з якими труднощами стикаються благодійники у сфері охорони здоров’я, та й власне аналіз сфери та її проблем майже не піднімається на публічний рівень.

Пропозиції учасників зустрічі щодо можливих подальших дій:

1. Започаткувати координацію благодійної діяльності у сфері охорони здоров’я між благодійниками: благодійні організації та фонди мають доповнювати один одного, а не повторюватися. У кожного має бути своя роль. Необхідно ділитися інформацією про зловживання благодійною допомогою медичними закладами або іншими фізичними та юридичними особами тощо.

2. Створити робочу групу з представників благодійних організацій, які опікуються сферою охорони здоров’я, для розробки спільної стратегії просування інтересів перед державою.

3. Проводити спільні інформаційні кампанії та кампанії з адвокатування та лобіювання інтересів пацієнтів та медичних закладів перед державою, з метою привернення уваги до необхідності здійснення системних реформ у медичній галузі.

4. Провести дослідження стосовно того, скільки коштів витратили благодійники на підтримку медичної сфери, і таким чином показати, скільки державних коштів було заощаджено завдяки такій підтримці. Це дослідження може стати важливим аргументом для наступних інформаційних кампаній і кампаній з адвокатування та лобіювання.

5. Протоколювати наступні зустрічі щодо питання взаємодії благодійників у сфері охорони здоров’я для того, щоб рухатися далі, а не починати розмову з «білого аркушу паперу».

6. Обговорити в середовищі благодійників ситуацію навколо благодійного проекту “Лікарня майбутнього” та подивитись, яким чином можна повернути довіру суспільства до благодійності, яка похитнулася внаслідок цього незавершеного проекту. Розглянути можливості проведення публічної інформаційної кампанії щодо благодійного проекту "Дитяча лікарня майбутнього".

7. Популяризувати ідею створення Опікунських рад при лікарнях та інших медичних установах, які б відігравали роль фандрейзингового відділу лікарень та були об’єднуючим ланцюгом між лікарнею та благодійниками.

8. Об’єднати зусилля для лобіювання скорочення ліжкового фонду України та приведення його у відповідність до світових стандартів.

9. Надіслати до офісу Українського форуму благодійників рекомендації щодо можливих подальших спільних дій та запропонувати Форуму подальшу координацію зустрічей благодійників, що працюють у секторі охорони здоров’я. Ці зустрічі можуть відбуватися почергово на базі організацій-учасників зустрічі.