«Благодійність крізь призму об’єктива» неподалік лінії розмежування

Фотовиставка «Благодійність крізь призму об’єктива» нині експонується у звільненому від окупантів Дзержинську. Місто на Донеччині розташоване всього за 15 км від не підконтрольної українському уряду території України. Іще недавно туди долітали снаряди, неспокійно живеться містянам і сьогодні. Однак активісти Дзержинської міської громадської організації «Екологія та Соціальний захист» навесні 2015 року звернулися до Українського форуму благодійників з проханням надіслати їм фотовиставку «Благодійність крізь призму об’єктива».

Найсхідніша подорож за всю історію

Це вже не перша мандрівка фотовиставки в напрямку зони АТО. Влітку вона гостювала в Сєвєродонецьку. Парадокс, але за 5 років існування «Благодійність крізь призму об’єктива» вперше приймали на Донечині та Луганщині саме цього року, і двічі – неподалік лінії розмежування, де вечорами нерідко чути постріли.
«Благодійність крізь призму об’єктива» експонується в колишньому кінотеатрі «Старт». Нині там збираються релігійні громади, вхід на виставку вільний.

Як приймали «Благодійність крізь призму об’єктива» у Дзержинську, або Надія (без)надійна

Журналісти з інших міст, які в цей час знімали життя Дзержинська, були щиро здивовані цією культурною подією. Водночас керівник дзержинської ГО «Екологія та Соціальний захист» Ольга Руденко не приховує, що відвідувачі сприймають побачене по-різному:

«У перший день фотовиставку відвідали майже 200 осіб. Зрозуміли – одиниці. Прийняли – це питання. Люди, кому за 70 років, залишилися зовсім байдужими, бо власні страждання ще не згасли, і майбутнє для них не зрозуміле.

Серед відвідувачів я побачила гарну жіночку, яка ледве стримувала себе, нервуючи. Я підійшла до групи, стала коментувати фото-історії. Побачивши фото, де волонтери допомагають дітям, жінка на всю залу голосно промовила: "Не вірю! Не вірю цьому, ніхто і нікому не допомагає. Біль залишається з людиною сам на сам!" Я познайомилася з нею, звуть її Надя, вона мати двох синів. До війни старшого сина привезли додому з армії калікою та ще й з нервовим захворюванням – до кінця вилікувати ані за машини, ані за будинки з чоловіком не змогли. Покладали надії на молодшого сина. Але він загинув у шахті. Я обійняла жінку, вона плакала дуже гірко. Крізь сльози розповіла,що і чоловіка її паралізувало, вона розривається зараз між дуже хворим сином та лежачим чоловіком. Я слухала жінку, її біль, говорила їй прості слова і відчула її випалену горем душу. Надії серця цієї жінки не справдились, а жити треба далі, бо в неї є потреба у ближніх. Я запропонувала допомогу, але Надя відмовилась, сказала що все зробить сама. Допомогу приймати треба теж вчитись. Я знаю, наша зустріч не остання.

Фотоісторії, які ми побачили «через об’єктив», не можуть людину залишити байдужою, бо в серці кожного з нас живе ДОБРО. Його треба знайти в собі».

Дзержинськ знайде добро і покаже його відображення у фото

У Дзержинську вже анонсують новий сезон «Благодійності крізь призму об’єктива». Місту, яке пережило окупацію і звільнення, є що розповісти. Дзержинці обіцяють надіслати багато фотографій на фотоконкурс, навіть якби зовсім не було призів, просто заради того, щоб їх побачила Україна. Але призи будуть завдяки нашим партнерам. 

«Ми вважаємо, що творчі люди здатні по-особливому проявляти і доносити суспільству найгостріші його проблеми, найяскравіші здобутки, сприяти особистим роздумам глядача. А найголовніше – спонукати до дій. Саме таких людей протягом п’яти років об’єднує цей фотоконкурс. Маємо за честь приєднатися, щоб розвивати в країні благодійність такою творчою ініціативою», – сказав Гліб Загорій, засновник Фонду Родини Загорій, що виступає генеральним партнером конкурсу.