У Донецьку відкрилася крамниця, де вартість товару визначає сам покупець. За кілька гривень можна придбати будь-яку вподобану річ. Увесь виторг – до копійки – організатори обіцяють віддати хворим дітям. Про благодійність по-донецьки – наші кореспонденти.
Жодного цінника. Розрахунок – лише на совість. Олена віддала за книжку 20 гривень. Ціну визначила сама. Може, й знайшла б дешевше, та в цій крамниці грошей не шкода, каже дівчина. Бо знає: її "двадцятка" – це чиєсь врятоване життя.
Олена Бабаєва, покупець благодійної крамниці:
– Я расскажу обязательно друзьям, и мы вместе принесем либо одежду, либо канцелярию. В любом случае, кто-то зайдет, купит. Конечно же, мы будем покупать здесь, потому что вещи достаточно хорошие. И это доброе дело.
Речі для продажу активісти збирали 2 місяці. Щось пожертвували знайомі, щось назбирали через інтернет. Велику партію одягу віддав фірмовий магазин, який закривався. Асортимент утворився пристойний. Є майже антикварні вироби, а є й нові речі з колекцій відомих дизайнерів. Іграшки, меблі, оргтехніка. Утім, покупці – не всі такі свідомі, як Олена.
Олена Немчинова, працівниця благодійної крамниці:
– Люди разные попадаются. Некоторые, конечно, хотят купить за дешево стоящий товар. Но мы следим за этим, не можем себе позволить, должны контролировать. А есть люди, которые даже давали больше.
Щоправда, жодної гривні в руках продавці не тримали. Замість каси у магазині – скринька, туди покупці й кидають гроші. Ящик опломбований. Відчинять його, тільки-но назбирають суму, яка реально зможе комусь допомогти.
Павло Шепотько, організатор благодійного проекту:
– Пригласим всех желающих, журналистов, тех людей, которые давали вещи, покупали, совместно примем решение. До этого проведем анализ, кто из детей остро нуждается в этих ресурсах. И тогда уже будет совместное решение, кому эти деньги передать.
Один одного працівники магазину – а їх близько десятка – знайшли у соціальних мережах. Усі вони десь навчаються або працюють. Роботі у благодійній крамниці присвячують вільний час. Роблять це безкоштовно. Щоправда, у цій справі донеччани – не перші. Ідею вони запозичили в англійців. У Великій Британії таких магазинів більше тисячі. Інтернет-сторінка донецької крамниці зібрала поки що 200 прихильників. Волонтери кажуть – мало. І чекають на нових "постачальників" та працівників – небайдужих людей, готових допомогти іншим.
Автор: Людмила Співак
Оператори: Тарас Москалюк, Микола Сирятський.
Перший Національний (переглянути сюжет)