10-річчя роботи Центру соціальної допомоги львівського Карітасу подарувало надію на краще життя десяткам потребуючих людей
У 2004 році Карітасом Львів УГКЦ спільно з товариством «Просвіта» започатковано проект «Центр соціальної допомоги» для потребуючих мешканців Львова. Працівники центру надають допомогу одиноким малозабезпеченим львів’янам та інвалідам літнього віку, які перебувають у скрутному матеріальному становищі та проживають у незадовільних побутових умовах.
Активний і постійний член Центру соціальної допомоги, 64-річна львів’янка Ольга Харченко, повна сил і творчого потенціалу, віри в позитив і гарних емоцій щодня. Попри це вона — пересічна українська жінка похилого віку, інвалід 2-ї групи трудового каліцтва.
Народжена в сім’ї робітників, маючи півтора року, маленька Оля пережила страшне випробування — їй порвало сухожилля правої стопи, а в трирічному віці вона ще й отримала опіки правого стегна. Лікарі сказали, що після таких опіків виживає 1 людина з 1000, оскільки вони були надто глибокими. Тим не менше пані Ольга залишилась живою, хоча з глибокими ураженнями шкіри обох ніг і тулуба. З 1980 по 1986 рр. наша підопічна лікувалась у місті Кургані (Росія), де перенесла 27 операцій на ногах.
Як майстрині, перші проблиски її творчості проявились у 6 років, коли малорухлива дитина вишила болгарським хрестиком свою першу роботу — маленьку подушечку. Відтоді своє захоплення рукоділлям Ольга продовжувала поглиблювати і вдосконалювати. Під час навчання у школі вона самостійно в’язала спицями светри з вовняних ниток, які виготовляла мати.
І закінчивши навчання у Львівському державному університеті ім. І. Франка на механіко-математичному факультеті, Ольга продовжувала в’язати, вишивати, шити одяг з використанням народної вишивки. Пізніше під час роботи інженером-математиком 2-ї категорії у Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті отримала виробничу травму —пошкодження правого колінного суглобу. Але і тоді п. Оля постійно займалася оформленням виставок народного мистецтва і особисто брала в них участь, отримуючи призові місця.
З 2003 року вона працює з інвалідами в Обласній асоціації інвалідів на громадських засадах. Щороку є постійною учасницею в міських та обласних спартакіадах та конкурсах художньої творчості. В 2005 році на день народження Ольги іі запросили до участі в телевізійній програмі «Народна творчість інвалідів лікує їх душевні та фізичні рани» Львівського обласного телебачення для інвалідів «Береги надії» та було проведено репортаж з її помешкання про її художню творчість.
Також в 2006 та 2008 роках стала учасником Міжнародної премії «Філантроп» за видатні досягнення інвалідів в галузі культури і мистецтва. З 13 по 17 вересня 2012 року в місті Євпаторія на 8-мій Всеукраїнській спартакіаді інвалідів ВОІ СОІУ по паралімпійському виду спорту «боча» вона отримала «срібло». В 2012 році про творчість Ольги Харченко знято короткометражний фільм «Хто сказав, що я слабка?». За більшість вишиваних робіт отримала нагороду – диплом лауреата 6 Всеукраїнського фестивалю творчості «На крилах надії» для осіб з обмеженими фізичними можливостями Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України».
І цей список можна продовжувати і продовжувати. Його основна думка і мета: не припиняти радіти і наповнюватись життя, незважаючи ні на які життєві обставини! Смілива і витривала самотня жінка-інвалід доводить сама собі і кожному члену Центру соціальної допомоги місцевого Карітасу, що самотність та інвалідність – не вирок, а шанс і надія до самовдосконалення і особистого зросту та приклад для кожного з нас.
Завдання Центру соціальної допомоги львівського Карітасу — надання комплексної різнопланової допомоги:
Центр соціальної допомоги у різний час підтримували Міжнародний фонд «Відродження», фонд «Крона», Львівська Міська рада та приватні благодійники – за що їм велика подяка та поклін. Це дозволяє – кажуть у соціальному центрі – не лише допомагати тамтешніми підопічним, але і їх сімям, також на загал місцевій громаді.
