Український форум благодійників - Розвиваймо благодійність разом
Головна    Сектор благодійності    Благодійність у громаді    Аналітика / Публікації
 

СЕКТОР БЛАГОДІЙНОСТІ

Аналітика / Публікації
ОПИТУВАННЯ
28 листопада у світі відзначатимуть #GivingTuesday або #ЩедрийВівторок. Це день, коли люди благодіють. Як започаткувати традицію його проведення в Україні?
МИ НА FACEBOOK

Ростислав Дзундза: Реформи та людський розвиток

17.04.2017  Автор: Ростислав Дзундза
Ростислав Дзундза: Реформи та людський розвиток

 Завдання соціального сектору, до якого входять соціальний захист, охорона здоров’я та освіта –  забезпечити людський розвиток. Соціальний сектор не може бути відірваним від соціально-економічної ситуації в країні. Тому важливим елементом забезпечення сталого розвитку України повинен бути соціальний діалог, як єдиний інструмент для забезпечення соціально-економічного балансу.

Забезпечення людського розвитку повинно починатися з рівня громад. Процес суспільних змін повинен пройти три етапи: інновація – технологічне відпрацювання на рівні громади – традиція застосування. Важливим для ефективного реформування є вивчення позитивного досвіду пострадянських країн, особливо країн Східного Партнерства. Виходячи з цього, експерти Бюро соціальних і політичних розробок концентрують увагу власне на тематиці соціальних послуг, соціального діалогу, децентралізації та вивчення досвіду країн Східного Партнерства.

В 2016 році Бюро реалізувало проект «Прогресивні реформи, прогресивне громадянське суспільство» («Advanced Reforms, Advanced Civil Society»)  стосовно аналізу системи соціальних послуг в Україні, Вірменії та Грузії. Проект був підтриманий Керівним Комітетом Форуму Громадянського Суспільства Східного Партнерства (CSF EaP) за фінансової підтримки Європейської Комісії (EC). Зі звітом за підсумками реалізації цього проекту можна ознайомитися за цим посиланням.

В партнерстві з ГО «Центр розвитку Армавіру» (Вірменія) та Науково-інтелектуальним клубом «Діалог поколінь» (Грузія) проведено моніторинг системи надання соціальних послуг в країнах Східного Партнерства, розроблено рекомендації для Міністерств соціальної політики країн учасниць Східного Партнерства з урахуванням нормативно-правового забезпечення процесу реформування надання соціальних послуг.

Було визначено загальні підходи до децентралізації надання соціальних послуг в країнах Східного Партнерства, перспективи участі недержавних надавачів соціальних послуг, зокрема громадських організацій та благодійних фондів за кошти місцевих бюджетів, а також проблематику щодо забезпечення населення необхідними послугами, проаналізовано «делеговану» систему соціальних служб їх функціонування в умовах адміністративної та фінансової децентралізації.

З квітня цього року Бюро розпочинає здійснення проекту “Крок вперед до децентралізації соціальних сервісів в країнах Східного Партнерства”, що здійснюється в рамках регрантингу Форуму  громадянського суспільства Східного Партнерства. Проект реалізується неурядовими організаціями Грузії (Науково-інтелектуальний клуб “Діалог поколінь”), України (Бюро соціальних і політичних розробок) і Вірменії (Центр розвитку Армавір). Метою проекту є поділитись досвідом України з питань децентралізації соціальних сервісів, вивчити досвід Грузії щодо ваучерної системи і створення системи з просування концепції децентралізації соціальних сервісів в країнах Східного партнерства. В рамках проекту заплановані візити в Україну і Грузію з вивчення їх досвіду, проведення семінарів з метою підвищення інформованості місцевих НУО та медіа щодо питань децентралізації соціальних сервісів. Також буде створено  Платформу  децентралізації соціальних сервісів країн Східного Партнерства, яка буде взаємодіяти задля  подальшого  адвокатування розроблених документів на державному та регіональному рівнях з Соціальною та науковою  платформою людського розвитку.

Бюро соціальних та політичних розробок за підтримки «ЮНІСЕФ Україна» реалізувало проекти «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції» та «Аналіз процесів  реформування соціального сектору в Україні». За підсумками проектів було виявило кілька системних проблем, які не дозволяють говорити про забезпечення ефективності реформ, що проводяться в соціальному секторі:

- відсутність бачення взаємозв’язку між соціальним захистом, охороною здоров’я та освітою призводить до нескоординованості зусиль, що на місцевому рівні заплутують ситуацію з плануванням і фінансуванням, сприяють накопиченню проблем реформування;

-  процеси децентралізації, пов’язані з соціальним сектором, не узгоджуються з профільними міністерствами у сфері охорони здоров’я, освіти чи соціальної політики та об’єднаними територіальними громадами.  

Аналітики проекту намагались відповісти на  ряд запитань. Якими будуть наслідки оптимізації соціальних видатків, як це вплине на соціальну політику  на місцевому рівні, і на рівні держави? Як ефективно використати соціальні інвестиції для створення нових механізмів надання соціальних послуг та взаємодії між галузями, щоб вони гармонійно вбудувалися у систему місцевого самоврядування? Як забезпечити подальше функціонування цих механізмів за рахунок місцевих ресурсів, щоб вони не зупинились після закінчення донорського фінансування? Якої технічної допомоги потребують Мінсоцполітики та органи місцевого самоврядування для здійснення соціальної політики, яка забезпечувала б людський розвиток?

Також, слід додати, що одночасні секторальні реформи (соціальний сектор, охорона здоров’я та освіта) і децентралізація породжують додаткові загрози втрати послуг і можливостей, коли функції передаються без фінансової складової. Ця ситуація ускладнюється також поганими макроекономічними показниками і політичною нестабільностю через конфлікт на сході України.

На місцевому рівні ці проблеми призводять до технічних збоїв у реалізації соціальної політики. Як наслідок, падають показники соціальної безпеки, яка є невід’ємною складовою національної безпеки. Беручи до уваги результати дослідження, було запропоновано:

- Об’єднати профільні наукові інститути, що працюють у суміжних сферах, для вироблення спільного бачення реформ та для підготовки аргументованих пропозицій до уряду і зацікавлених осіб;

- Підготувати рекомендації для Міністерства соціальної політики щодо підвищення ефективності чинних механізмів і забезпечення нормативних захисних механізмів на час перехідного періоду;

- Визначити, чи здатна система соціального захисту витримати радикальні реформи, а також впровадити інтегровану модель в залежності від регіональних особливостей і можливостей місцевого самоврядування. Інтегрована модель соціального сектору та індикатори щодо її виконання врахувала успішний досвід реформування системи соціального захисту та надання адміністративних послуг регіонів, зокрема Одеси та Вінниці. Було напрацьовано практичні рекомендації щодо впровадження Інтегрованої моделі на державному та місцевому рівнях. Запропонований інтегрований підхід отримав схвальні відгуки від заступників Міністерства соціальної політики та Міністерства фінансів. Вони наголосили, що саме такий підхід може стати методичною базою для впровадження соціальної реформи в Україні.

Подальше впровадження Моделі планується зробити на рівні ОТГ, які були визначені спільно з представниками Міністерства соціальної політики. За пропозицією МСП, в роботі візьмуть участь 33 ОТГ з 18 областей України. Запропоновані ОТГ за своїми розмірами коливаються від 34 394 населення та 40 населених пунктів, до 3247 населення з 9 населеними пунктами. Забезпечення людського розвитку повинно починатися з рівня громад. Процес суспільних змін повинен пройти три етапи: інновація – технологічне відпрацювання на рівні громади – традиція застосування. Ці етапи мають відповідні терміни: інновація – один бюджетний цикл, технологія – 2-3 бюджетних циклів, традиція 3-4 бюджетних циклів.

Різноманітність запропонованих ОТГ потребує певної типологізації, для підготовки типових пропозицій щодо впровадження Моделі, наприклад, формування бюджетів в рамках програмно-цільового методу. Було також відзначено, що важливою умовою впровадження Інтегрованої моделі соціального сектору є забезпечення 4-С:  Солідарність – це єдність мешканців громади (країни), яка породжує єдність інтересів, завдань, стандартів і взаєморозуміння, або ж ґрунтується на них.  Субсидіарність визначає розподіл повноважень різних рівнів публічної влади у державі, з місцевого рівня до національного. Самоуправління визначає можливості та повноваження громад для забезпечення людського розвитку своїх мешканців. Самоорганізація забезпечує спільне вирішення локальних проблем самими мешканцями

ДОДАТИ КОМЕНТАР
Також ви можете
+ Додати новину
 
 
ПІДПИСКА
на електронні видання Форуму
"Хроніки благодійності" та "ФІЛАНТРОскоп"
 
 
Оберіть, будь ласка, категорію підписувачів, до якої вас віднести:
  • Виділити всі
 
 
 
 
 
 
ЧЛЕНИ УКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ БЛАГОДІЙНИКІВ
{* *}