Український форум благодійників - Розвиваймо благодійність разом
Головна    Сектор благодійності    Благодійність бізнесу    Аналітика / Публікації
 

СЕКТОР БЛАГОДІЙНОСТІ

Аналітика / Публікації
ОПИТУВАННЯ
28 листопада у світі відзначатимуть #GivingTuesday або #ЩедрийВівторок. Це день, коли люди благодіють. Як започаткувати традицію його проведення в Україні?
МИ НА FACEBOOK

Бути особливим непросто

11.02.2016  Автор: Людмила Стеценко
Бути особливим непросто

Очі не бачать – серце не болить

Толерантність суспільства визначається за різними показниками та індикаторами, зокрема, і за тим, як громада ставиться до людей із вадами здоров’я. Відсторонене ставлення українців до осіб з особливими потребами багато в чому сформувала колишня радянська система. У суспільстві цінували молодих і здорових, фізично витривалих людей – так званих «ударників праці», ентузіазм і завзяття яких мали слугувати розбудові соціалістичного світу. Саме тому за радянських часів на вулицях фактично неможливо було зустріти людей із фізичними чи психічними вадами. Їх тримали у спеціальних закладах, інтернатах, будинках інвалідів або ж удома.

На сьогодні, попри законодавчі зміни на підтримку людей з особливими потребами, обраного курсу європейських цінностей, прийняття декларацій і норм, наше суспільство все ще відчуває пережитки минулого і повністю не готове до потенційної зустрічі з людиною, яка має виражені чи неявні вади здоров’я. Тому кондуктор з порушенням координації в автобусі, касир, що не дочуває, у магазині або ж дитина із затримкою розвитку у школі видаються багатьом дещо дивним і незвичним явищем. І як результат - таким людям непросто вписатися у так звану суспільну «норму».

 

(Не)випадкова статистика

На даний час у світі більше 360 млн людей (5% населення світу) живуть із порушенням слуху чи глухотою, із них 32 млн – діти (за даними Всесвітньої організації здоров’я). В Україні немає точної статистики людей, які мають аналогічні проблеми зі здоров’ям. За даними Товариства глухих їх кількість досягає 100 тисяч осіб. Хоча насправді людей із вадами слуху в нашій країні набагато більше, просто дехто соромиться про це сказати вголос або ж не до кінця розуміє серйозність проблеми, соромиться своїх вад.

Лариса Кузьменко, голова міжнародного благодійного фонду «Україно! Я за тебе»:  «В Україні приблизно 60 інтернатів для глухих, у яких живуть і навчаються більше, ніж по 200 дітей з вадами слуху. Та ми можемо зменшити цю статистику! Головне – докласти максимум зусиль, можливостей і трохи любові. Наразі наш Фонд працює над тим, щоб об’єднувати усіх небайдужих навколо проблем із глухотою у новонароджених і малих діток. Саме тому рік тому виник проект «Світ, я чую тебе», який став реальністю завдяки окремим благодійникам, представникам бізнесу і громадськості».

Сьогодні ми звикли заповнювати наш простір музикою, улюбленою аудіокнигою чи випуском новин по радіо і вже не уявляємо себе без навушників у транспорті, в спортклубі, в офісі, на вулиці і навіть удома. Швидкий розвиток і доступність технологій – не тільки благо, яке полегшило і наповнило наше життя. Мало хто замислюється над впливом розробок технологічного розвитку на самопочуття і здоров’я. Через поширене використання навушників, шумового фону і гучної музики, люди втрачають відчуття «звукової міри» і зовсім забувають про банальне дотримання гігієни слуху. Результати не втішають: у кожного десятого меломана все частіше діагностують зниження слуху, яке раніше було притаманне тільки літнім людям.

Андрій Щербина, головний лікар медичного Центру «Суваг»: «Звуки – це результат змін тиску повітря, що змушує коливатися барабанну перетинку нашого вуха. Усі коливання ми сприймаємо як звук. Людина може чути звуки у межах від 16 Гц до 20 кГц. А тепер уявіть, що відбувається з перетинкою вуха, коли ви у метро слухаєте музику у навушниках, а біля вас хтось гучно дискутує? Вухо просто не встигає адаптуватися до різних шумів, амплітуда коливання зростає, а це шкодить слуху. Сьогодні ми забуваємо про найпростіші правила гігієни слуху і шкодимо власному здоровю».

 

Вади слуху – не вирок

Втрата слуху може бути вродженою або ж виникати раптово після інфекційних захворювань, складних пологів, надмірного шуму чи природно - у процесі старіння. Сумна статистика: сьогодні на тисячу пологів в Україні одне немовля народжується з повною глухотою, а у 2-3 дітлахів глухота розвивається протягом перших двох років життя. Медичні фахівці переконують, що половини усіх випадків із втратою чи порушенням слуху можна було б уникнути завдяки ранній діагностиці слуху у дітей із подальшим лікуванням. Без спеціальної перевірки новонароджених виявити проблему порушення слуху у дитини вдасться тільки через декілька років, а втрачений час негативно впливає на подальший розвиток мовлення.

В Україні не так багато установ, які проводять ранню діагностику слуху у немовлят, та й не усі беруться за подальшу допомогу маленьким пацієнтам. Як у всіх правилах є винятки, так і серед медичних закладів є ті, про які хочеться розповідати усім. Медичний центр «Суваг» - один із небагатьох в Україні, що проводить безкоштовну перевірку рівня слуху дітей. Тут застосовують верботональну методику за хорватською розробкою, яка допомагає розвивати комунікативні можливості у дітей із подальшою їх адаптацією у суспільне середовище. Інакше кажучи, зробити так, щоб кожна дитина змогла жити у звичних умовах і відчувати себе такою, як інші. За 14 років роботи закладу більше 600 дітей зі складними вадами слуху пройшли реабілітацію, 30% з них закінчили школу, а 37 колишніх пацієнтів отримали дипломи про вищу освіту.

Тетяна Кулакова, лікар-консультант медичного Центру «Суваг», доктор медичних наук: «Наш Центр – це велика і єдина сім’я, де усі одне за одного і за кожну дитину. Щодня ми боримось за тих, кому відмовили інші спеціалісти. Навіть після закінчення курсу реабілітації, ми продовжуємо спілкуватися з маленькими пацієнтами і зберігаємо усі фото від них. Завдяки унікальним методикам занять, спеціальним програмам реабілітації «Суваг» дарує діткам другий шанс чути. Хотілось би приймати більшу кількість пацієнтів з патологіями слуху, але наші можливості не завжди співпадають з нашими бажаннями».

 

Порятунок «потопаючих» - спільна справа

У 2015 році рівень фінансування система охорони здоров’я досяг свого мінімального дна за останні три роки і склав 6,5 млрд грн. За проектом держбюджету на 2016 рік вітчизняна медицина отримала на 5% менше коштів. При цьому обіцяної медичної реформи і годі чекати. Стає зрозумілим, що затягування пасків з року в рік суттєво впливатиме на якість і вартість медичних послуг для українців. Тож знову підтримка медицини лягає на плечі волонтерів, благодійників і бізнесу. Головне не опускати руки і шукати усі доступні способи, щоб продовжувати працювати і лікувати хворих.

Повертаючись до Центру «Суваг», минулого року заклад не став чекати допомоги з високих кабінетів і звернувся за підтримкою до небайдужих. Медустанова уже пару років потребувала спеціальне обладнання для ранньої діагностики слуху у дітей – аудіометр Sentiero Advanced вартістю близько 400 тис. грн. Завдяки об’єднанню зусиль благочинного фонду «Україно! Я за тебе», окремих благодійників та підтримки компанії – оператора зв’язку lifecell потреба «Сувагу» стала реальністю. За рік роботи з допомогою обладнання було обстежено 1349 дітей, з яких – 248 у віці до 1 року. Завдяки аудіометру у 67 маленьких пацієнтів виявили порушення слуху і розпочали інтенсивний курс лікування.

Оксана Рудюк, керівник департаменту звязків із громадськістю lifecell: «Наша компанія уже не вперше опікується проблемами людей із вадами слуху. У 2010 році оператор lifecell відкрив короткий номер, а за два роки по тому випустив спеціальний тариф «Світ СМС» для спілкування людей із вадами слуху. Наприкінці 2014 року до нас звернувся благодійний фонд з чудовим проектом для Центру «Суваг». Компанія вирішила передати бюджет новорічних подарунків для партнерів оператора – на благодійність. Це найкращий подарунок до свят діткам, які найбільше мріють одужати. Ми щасливі, що за рік уже є перші успішні результати».

 

Почни з себе

Корпоративний сектор уже не вперше долучається до підтримки громадських чи благодійних ініціатив і це яскраво показали буремні події двох минулих років. Погано тільки, якщо корпоративна філантропія для одних – це банальний «піар» і робота «на камеру», а інші продовжують системно займатися поліпшенням соціальної сфери, допомагають фондам, а ця робота лишається поза кадром. Сьогодні потрібно більше прикладів  успішної співпраці між бізнесом, державою, громадським сектором, бо це стимулює інших до гарних справ.

Лідерами соціальних ініціатив на глобальному рівні найчастіше є транснаціональні компанії. Вони задають тренди у поширення корпоративної філантропії на ринках постсоціалістичних країн та країн, що розвиваються. За даними американської консалтингової компанії IO Sustainability, яка спеціалізується на питаннях партнерства між державою, суспільством і бізнесом, останнім часом пріоритетними напрямками соціального інвестування у світі є сфери охорони здоров’я та освіта. Власне, це саме ті сектори, на які у бюджеті завжди бракує коштів, а влада не пропонує альтернативи виходу з ситуації. Тоді і приходить на допомогу корпоративний сектор. До слова, приклад успішної співпраці компанії lifecell і Центру «Суваг» не закінчився на покупці аудіометра. На початку цього року компанія передала медзакладу обладнання на суму 478 тис. грн. Це установка Mega Medical NET-1100 корейського виробництва допоможе провести точне і безпечне обстеження найменших пацієнтів «Сувагу» швидко і безболісно. І враховуючи, що на початку 2016-го Центр «змінює місце прописки» і переїздить у значно більше приміщення, такі практичні подарунки без сумніву є більш, ніж доречними.

 

Це #перемога!

Слово «толерантність» у перекладі з латини означає «терпіння» і у буквальному значенні характеризує вміння без проявів агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя інших людей, які відрізняються від власних. Терпимість допомагає суспільству бути більш гуманним і справедливим по відношенню до тих, хто має фізичні чи соціальні відмінності. Виховання толерантності має починатися ще зі шкільної парти, а краще з дитсадка, і воно ніколи не буває зайвим чи пізнім навіть для дорослої людини. Для цього кількох сюжетів на телеканалах чи пари публікацій в медіа раз на рік недостатньо. Важлива систематична і спільна підтримка на державному, культурному і суспільному рівні.

До речі, у 2015 році саме культура відіграла неабияку роль у підтримці людей із вадами слуху і зуміла привернути увагу не лише української, але й міжнародної  спільноти до проблеми глухих у нашій країні.  Так, на початку року у прокат вийшла кінодрама «Плем’я» українського режисера Мирослава Слабошпицького, яка уже здобула багато міжнародних нагород і за рішенням американських кінокритиків визнанана найпотужнішим за впливом на глядачів фільмом цього року. Кінокартина сприймається неоднозначно, але ніхто не заперечує тому, що фільм підіймає важливу суспільну тему і спонукає людей до обговорення. Наступною перемогою у подоланні бар’єрів сприйнятт людей із вадами слуху стала пригодницька повість про глухонімих підлітків «140 дицибелів тиші» Андрія Бачинського. Книжка перемогла у номінації дитячої літератури премії «Книга року BBC 2015». Важливо і те, що у 2016 рік Україна входить із ще однією перемогою. У міжнародний день людей з інвалідністю глава держави підписав указ про посилене забезпечення прав людей з особливими потребами і запропонував відмовитись від радянського слова «інвалід». Хтозна, і можливо, це ще один важливий крок до безбар’єрності у суспільстві, у якому вже не так страшно опинитися навіть з дуже невтішним діагнозом.  

ДОДАТИ КОМЕНТАР
Також ви можете
+ Додати новину
 
 
ПІДПИСКА
на електронні видання Форуму
"Хроніки благодійності" та "ФІЛАНТРОскоп"
 
 
Оберіть, будь ласка, категорію підписувачів, до якої вас віднести:
  • Виділити всі
 
 
 
 
 
 
ЧЛЕНИ УКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ БЛАГОДІЙНИКІВ
{* *}