ФОНДИ ГРОМАД: УМІТИ ВИКЛИКАТИ АПЕТИТ В УЖЕ СИТОГО

16-07-2010
15 липня в Києві відбувся круглий стіл «Фонди громад в Україні: нова хвиля» за результатами проекту «Корпоративна філантропія: можливості для розвитку громадянського суспільства в Україні», який реалізовується Українським форумом благодійників.

Ідея щодо впровадження фондів громад не є новою для України. Але, в силу різних причин, вона так і не мала потужного поштовху. Саме тому метою проекту було мобілізувати малий та середній регіональний бізнес, а також потенційних приватних донорів; познайомити їх з різними інструментами благодійництва та можливостями розвитку власної стратегії корпоративної філантропії; мотивувати їх надавати підтримку громадським організаціям через фонди громад.

Треба зазначити, що фонди громад – це незалежна, неприбуткова, благодійна організація, яка діє у чітко визначеній громаді з метою вирішення її актуальних проблем шляхом мобілізації, акумулювання та розподілення місцевих ресурсів (пожертви бізнес-компаній, місцевий бюджет, внески фізичних осіб тощо) через надання грантів.

Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників, відкрила круглий стіл історією питання в Україні. За її словами, протягом 90-х років завдяки активній підтримці міжнародних донорів та програм технічної допомоги в Україні відбувся великий поштовх до розитку організацій громадянського суспільства та формування великої кількості місцевих ініціатив громадян, спрямованих на покращення якості життя у громадах. Проте з середини 2000-х років донори почали виходити з України, що безпосередньо відзначилося на кількості та якості діяльності громадських та благодійних організацій та ініціативах громадян.

На фоні цієї ситуації експерти Форуму почали вивчати міжнародний досвід щодо впровадження моделей, які б сприяли мобілізації місцевих ресурсів на підтримку громадських ініціатив. І такою моделлю виявилися фонди громади (ФГ). Загалом, фонди громад працюють вже майже сторіччя та довели результативність у 1441 громаді у 84 країнах світу. Особливо активними в цьому плані є США та Європа. В Україні можна відзначити кілька хвиль запуску ідеї фондів громад, проте великого спалаху так і не довелося спостерігати. Експерти намагалися виявити, що бракує для того, щоб «колесо поїхало». Одна із проблем – низький рівень залучення саме вітчизняних ресурсів для підтримки ФГ (бракує як приватних пожертв від населення, так і підтримки бізнесу). Елемент залучення місцевих ресурсів поки що не спрацював. Тоді ініціатори вирішили, що важливо презентувати, «продати» ідею фондів громад активним лідерам та бізнес-середовищу українських громад. І протягом останніх 6 місяців було зроблено перший крок до просування фондів громад в українські громади.

За словами Дар’ї Непочатової, керівника проекту «Корпоративна та приватна філантропія: можливості розвитку громадянського суспільства в Україні», акцент презентацій був зосереджений на бізнесі. Але в ході проекту, стало зрозуміло, що це також унікальна можливість для громадських організацій.

Таким чином, було відпрацьовано 8 пілотних проектів (громади обирались шляхом конкурсу). Головна мотивація для бізнесу взяти участь у конкурсі (оскільки прямої вигоди тут не було) – бажання змінити ситуацію в регіоні, мобілізації громади до самостійного вирішення проблем. Критерії, за якими обирали переможців – активна благодійна діяльність та наявність широких контактів в бізнес-середовищі.

Проект включав кілька компонентів:
1. соціологічні дослідження (наскільки готова громада до фондів громад);
2. відкрита дискусія з представниками благодійних та громадських організацій;
3. «бізнес-вечеря», де презентували інструменти корпоративної філантропії, ФГ.

Експертами виступили представники Українського форуму благодійників, які мають практичний досвід в реалізації благодійних проектів. Ключовими висновками, які можна зробити від зустрічі з бізнесом: місцеві підприємці мають досвід в реалізації благодійних проектів, а також існує потреба переходу від хаотичності до системної роботи. Результатами проекту, за словами Дар’ї, стали: в більшості громад створено ініціативні групи, які мають плани на 3-6 місяців, а також деякі громади вже провели свої перші заходи.

Насамкінець виступили експерти проекту. Володимир Шейгус, директор програми «Школа фондів громад» ГО ІСАР «Єднання», в своєму виступі відзначив, що попереду великий шлях просвіти людей на предмет - що таке фонди громад. Наразі більша ініціатива лунає від громадських організацій. Хоча вражаючим результатом є співпраця з бізнесом: окремо взяті бізнесмени роблять те, що мають робити фонди громад. Він також згадав, що іноді було непросто приїжджати в регіони та бачити людей, які не знають, чого від них очікують. Часом, здавалось «що ми привезли шоу». Тому є велика потреба в тому, щоб розказувати про нові інструменти благодійності.

Яків Рогалін, директор благодійного фонду «Доброта», відзначив, що це не перші спроби на шляху розвитку фондів громад.

Єдиний спосіб «змусити віслюка пити біля води» - викликати у нього спрагу, так образно охарактеризував пан Яків роботу з організації ФГ. Найважливіша навичка – уміти викликати апетит в уже ситого.
Також директор БФ «Доброта» поділився своїми оцінками щодо становища ФГ в Україні:
1. Невігластво в розумінні концепту ФГ – нерозуміння;
2. Патерналізм – уявлення про те, що діяти можна тільки при сприянні влади (але це цілковита профанація);
3. Пасивність – очікування, що хтось інший зробить (властиво для пострадянського простору), бажання тільки роздавати ресурси. Фонди громад - "як бджоли, які роблять 120-150 тис. вилетів на мільйони квітів. Квіти їх би давно отруїли, якби бджоли їх не запилювали. Треба пам’ятати, що єдина місія – це корисність".
4. Песимізм – часто, якщо один раз щось не вдається, люди вважають, що це в принципі не можливо.
5. Профанація – фонди громад будуть видавати за «кишенькові» фонди мерів
6. «Пофігізм» - не звикли працювати на конкретний результат.

За словами експерта, фонди громад – це не тоді, коли великий бізнес жертвує, а коли бідні люди показують приклад багатим. Яків Рогалін наголосив, що благодійність – це вибір.

Захід проведено за сприяння USAID, UNITER, Pact

Громадський простір