Травневі свята – вдалий привід вирватися зі звичного кола спілкування, де всі знають, як ефективно працюють благодійні фонди та організації, навіщо вони потрібні.
Навіть на відпочинку, коли знайомишся з новими людьми, не оминути запитання, де ти працюєш. В банку? Зрозуміло – там міняють валюту, приймають платежі, дають кредити. Без банку ні зарплатні нині не отримаєш, ні газету не передплатиш. Вчителем? Писати-читати повинен уміти кожен, без учителів – ніяк. Військовий? Нема питань. Офіціант? Хто ж, як не він, порадить страву, принесе і прибере за вами. Навіть представники нових професій на кшталт менеджера з логістики говорять, що вони будують оптимальні маршрути для людей чи вантажів, і це дозволяє зекономити замовникові час, гроші і менше забруднювати довкілля.
А як у двох словах, «на пальцях», пояснити, що ми робимо у благодійних фондах?
У людей, не занурених у діяльність сектору благодійності, – ніде правди діти, – словосполучення «благодійний фонд» нерідко викликає як не агресію то сарказм. Але навіть ті, хто готовий спокійно вас вислухати, ставлять переважно одні й ті самі запитання, на які кожен співробітник кожного фонду повинен мати чіткі відповіді, підкріплені прикладами.
Ось ці запитання без прикрас:
- Навіщо потрібні благодійні фонди? Допомогу можна передати безпосередньо адресатові. Напевне знатимеш, що гроші потрапили до того, хто їх потребує, а не осіли в чиїхось кишенях.
- Скільки людей працює у вашому фонді? Чи не краще передати гроші нужденним, замість віддавати їх на платню штатному співробітнику фонду чи на оренду офісу?
- Волонтерство – це нова відповідь радянській практиці за розподіленням? Люди працюють, а їм за це нічого не платять.
- Чи варто допомагати недоношеним дітям, тяжкохворим і тим паче невиліковним, дитбудинкам, засудженим? Чи не краще відпустити їх із цього світу, щоб не нищити генокод і не засмічувати суспільство болячками, злочинцями, наркоманами і самогубцями?
- Навіщо розвивати благодійність? В успішному суспільстві вона не потрібна, там люди обирають правильних керівників, які працюють над соціальною справедливістю.
- Співробітники фондів – це недоучки і невдахи, які на нормальній роботі собі заробити на життя не можуть?
- Яке відрізнити справжній фонд від виборчої технології чи інструменту для відмивання коштів?
Наголошую, що це не моя точка зору. Це узагальнені запитання і позиції сторонніх людей, до яких треба бути готовим кожному, хто причетний до філантропії.
Пишіть ваші вдалі відповіді, а також інші типові запитання, з якими зіштовхуєтеся ви. Найкращий експромт – добре прорепетируваний експромт. Запрошую на репетицію.
