Український форум благодійників - Розвиваймо благодійність разом
Головна    Про нас    Новини Форуму
 

ПРО НАС

Новини Форуму
ОПИТУВАННЯ
27 листопада у світі відзначатимуть #GivingTuesday або #ЩедрийВівторок. Це день, коли люди благодіють. Як започаткувати традицію його проведення в Україні?
МИ НА FACEBOOK

Благодійність та культура: актуальні виклики часу

09.06.2011  Автор: Дар'я Непочатова

 2 червня 2011 року Український форум благодійників за підтримки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» провів чергову Відверту розмову про благодійність «Благодійність в культурі: актуальні виклики часу».

Керівники провідних вітчизняних благодійних фондів вперше спільно за круглим столом обговорювали питання благодійності в галузі культури та спробували об’єднати свої зусилля щодо наступних питань:
Вибір пріоритетів благодійних програм: яким чином такий вибір корегується із стратегією держави та реальними потребами у культурній сфері?

Кульутра як ризиково-чутлива сфера для благодійників або як оцінити ефективність благодійних проектів у культурній сфері?

Які системні зміни потрібни для того, щоб сфера культури почала розвиватися, а не “виживати”? Яким чином привернути увагу держави до необхідності проведення таких системних змін?

До дискусії також активно долучилися представники Міністерства культури та туризму України, начальник головного управління культури КМДА, Міжнародних культурних центрів, а також інші фахівці галузі.

У розмові взяли участь понад 40 учасників.

Не дивлячись не те, що вітчизняні митці мають величезний потенціал, сфера культури переживає глибоку кризу. Причиною цього є не узгоджене між собою законодавство, не ефективне розподілення бюджетних коштів, спрямованих на сферу культури, брак кваліфікованих кадрів, які сучасно і творчо можуть та готові підійти до розвитку свого закладу, відсутні умови для обміну досвідом та підвищення кваліфікації працівників сфери культури. Але головною причиною кризи, яку назвали благодійники, є відсутність підтримки з боку керівництва держави, а також спільного бачення і стратегії розвитку сектору.

Благодійники готові підтримувати заклади культури, організовувати заходи та фестивалі, проте очікують більшої уваги та ініціативи з боку держави. З іншого боку, благодійники також мають більш стратегічно підходити до співпраці із закладами культури, думати про їх сталий розвиток, організаційну спроможність. Варто спонукати заклади культури створювати про собі опікунські ради та фандрейзингові відділи, мотивувати проявляти більшу ініціативу щодо співпраці із громадськими організаціями, які мають більший досвід залучення ресурсів.

Про вибір пріоритетів

Олеся Островська-Люта, Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України»: до 2009 року підтримував великі проекти, зокрема проект реставрації Будинку Митрополита Національного заповідника Софія Київська. Пізніше, усвідомлюючи необхідність більш системних та цілеспрямованих перетворень в царині культури, фонд провів дослідження та сформував пріоритети для грантової програми і3 «ідея-імпульс-інновація».  

Руслан Краплич, фонд Відродження:

Перед тим, як визначити пріоритети, Фонд «Відродження»

  • Через сайт Фонду спілкувався із грантерами щодо наслідків фінансово-економічної кризи
  • Проводив фокус групи
  • Консультувався із міжнародними та вітчизняним експертам
  • Вивчав публікації на тему: коли почалась криза в культурі?

Після проведення такого дослідження МФ «Відродження» пріоритетним напрямком обрав перетворення закладів культури в осередки громадської активності. Важливим завданням є їх модернізація, відкриття таких заклади для громади через систему надання грантів, а також через «поселення» громадських організацій в приміщеннях закладів культури.

Катерина Смаглій, Фонд «Відродження».

В Україні відсутня державна політика, все що заплановано державою, спрямовано лише на «зберігання» та «реставрування». Немає орієнтації на модернізацію. Закон щодо культури, який був прийнятий у цьому році, не привів до значних перетворень. Також існує величезний розрив між державним і недержавним сектором щодо сучасної культури. Слабка інтегрованість у Європейський контекст: обмежена кількість стажувань. Потреба залучати дітей та молодь до мистецтва, до осередків культури. В майбутньому фонд планує надавати мікро-гранти на створення телевізійних програм, молодіжних клубів при бібліотеках, пересувних експозицій, підтримувати гастрольну діяльність фольклорних колективів.

Світлана Зоріна, начальник головного управління культури КЕДА. Погоджується, що сьогодні існує потреба створити музей нового століття. На сьогодні жоден культурний захід не обходиться без підтримки спонсорів/благодійників. Держава виділяє лише 10 млн. грн. для проведення культурних заходів, в цю статтю витрат також входить фінансування проведення традиційних святкувань: дня Києва, Новорічної Ялинки тощо.

Міністерство культури виділяє кошти в основному на фінансування дитячих конкурсів, наприклад, фестиваль Горовиця. Проблеми: молодь не ходить до бібліотек, якщо там немає Інтернету. На сьогодні 90% бюджетних грошей йде на виплату зарплат та комунальних послуг, тобто немає додаткових можливостей фінансувати проекти та ініціативи.

Благодійні внески: музей-квартира Косенко була передана Міністерству культури в спадщину. Приватні благодійники поповнюють колекції музеїв, видають каталоги. За кошти доброчинців був відкритий Шоколадний будиночок. Художники також дарують картини музеям. Держава відкрита до благодійників та меценатів. Ініціатива Головного управління - повернення прізвищ видатних киян до міста (поставлені пам’ятники, меморіальні дошки: Волошин, Бердяєв, Пастернак) була повністю реалізована на кошти благодійників та меценатів. Залишається відкритим питання реставрації театрів. Не має опікунської ради при великих закладах культури.  

Дмитро Мурашко, корпоративних фонд «Центр соціальних програм» компанії РУСАЛ. Для компанії РУСАЛ важливою є спрямованість інвестицій на розвиток культури, зокрема «Відродження шедеврів», в рамках якої на сьогодні відреставровані 11 картин світового значення (Айвазовський, Верещагін, Чумаков, Перов та інші). Довготривала співпраця з Миколаївським зоопарком та розвиток ініціатив, що спрямовані на проведення навчально-просвітницьких заходів для молодого покоління, шляхом будівництва та реконструкції нових об’єктів: страусине подвір’я, Дідова хата тощо».

Представники Міністерства культури та туризму. Відсутня систематичність з боку благодійників (думка держави), багато залежить від власне інтересів приватних доброчинців. 

Юлія Головльова, Фонд Олександра Фельдмана: від держави нема ініціатив, власне фонд постійно сам пропонує ті чи інші проекти. Ми не просимо допомоги, нам потрібна увага з боку держави. Важливо, щоби президент особисто закликав всіх підтримати сферу культури. 

Питання до держави: Яким чином долучаються громадські організації до формування державного замовлення? Зокрема на проведення тих чи інших заходів?

Ярослав Годун, Польський інститут. Хто відвідує музеї, коли вони працюють до 17.00 години? Якщо всі працюють в цей час, тому постає питання про раціональність тих чи інших речей. Спонсор, надаючи допомогу, хоче, щоб його згадували. Культура має заробляти на себе. Україна не може собі дозволити, щоб музеї були приватними, тому потрібна підтримка держави, адже це її обов’язок. Яким чином ми можемо популяризувати культуру, коли ми не маємо перекладів?

Катерина Ботанова, фундація «Центр сучасного мистецтва». Приватні кошти завжди мають приватні інтереси. Необхідність впровадження державної політики та державної стратегії розвитку сфери культури. Не можна розділяти на державну та недержавну культуру. Для сталого розвитку потрібна послідовна державна політика. Фундація провела благодійний аукціон, який підтримало 67 художників і було зібрано 100 000 доларів.  Таким чином художники показали, що якщо не існує зовнішніх сил, які сприяють розвитку візуального мистецтва, необхідно мобілізуватися і самостійно створити платформу, яка може змінити ситуацію в сучасному мистецтві. Зібрані кошти будуть спрямовані на 4 програми Фундації «Центр сучасного мистецтва».

Неля Куковальська, Національний заповідник «Софія Київська». 50% бюджету Заповіднику – це гроші від благодійників, меценатів та спонсорів. Благодійники хочуть бачити готовий продукт. Настав час створювати фандрейзинговий відділ при заповідниках. Громадськість має взяти відповідальність за власну спадщину. Необхідно зробити акцент на вихованні молодого покоління. Але для закладів культури співпраця із благодійників є зовсім не простою: наявність постійних перевірок (42 перевірки за 11 років роботи). Необхідно створити при заповіднику громадську опікунську раду

Вера Багаліантц, Гете-інститут. Демократичний розвиток потребує акторів з недержавного сектору. Основним завданням для розвитку культури в Україні: професіоналізації поточних та пріоритетних напрямків та програм. Культура/мистецтво як ключ до формування ціннісного потенціалу.

Андрій Халпахчі, Київський міжнародний фестиваль «Молодість». Культура дуже пов’язана з історією. Ми не можемо співпрацювати з державними структурами. Нема узгодження між різними законами, які регулюють сферу культуру. Також відсутня звітність з боку міністерства культури. Потреба у професійному менеджменті. Держава має право простимулювати спонсорів фінансувати ті чи інші культурні проекти.

Олександра Коваль, президент Форуму видавців. Ресурс обмежений (як фінансовий, так й інтелектуальний). Необхідно створити експертну групу (система оцінки благодійних програм) у культурі. Розробити такі індикатори для України. Об’єднуватись в напрямку змін законодавства.

 

Яків Рогалін, директор ДМБФ «Доброта», член Правління УФБ. Існує необхідність оцінки ефективності благодійних програм  у галузі культури. Благодійність є різносторонньою, але головною метою доброчинності має бути ідея: «щоб не було кому бути благодійником»

 

«Всі учасники Відвертої розмови зазначили про необхідність узгодження своїх дій, про їх координацію. Адже без цього жодних системних змін, нехай навіть невеликих, зробити не можливо. І наразі Український форум благодійників узагальнює результати зустрічі та готує пропозиції щодо продовження дискусії, яка б у майбутньому перетворилася в активну практичну роботу над якісними змінами в сфері культури. Ми готові стати тим майданчиком, на якому українські благодійники зможуть робити наступні кроки щодо координації своєї благодійної діяльності у галузі мистецтва та культури», - каже Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників.

Результати тематичної зустрічі.

ДОДАТИ КОМЕНТАР
Також ви можете
+ Додати новину
 
 
ПІДПИСКА
на електронні видання Форуму
"Хроніки благодійності" та "ФІЛАНТРОскоп"
 
 
Оберіть, будь ласка, категорію підписувачів, до якої вас віднести:
  • Виділити всі
 
 
 
 
 
 
ЧЛЕНИ УКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ БЛАГОДІЙНИКІВ
{* *}